Реклама

Перемога VS Зрада: найкращі та найгірші рішення влади у 2017 році

журналіст Agravery.com

Як і минулоріч, Agravery.com разом з експертами виділив які 9 рішень влади для агросектору були найкращими та найгіршими у 2017 році. Три з них стосуються земельних питань, два – податкових. Три рішення ВР та Кабмін прийняли у жовтні, два рішення – 7 грудня, перед або під час «бюджетної ночі». 

#Перемога

1. Перехід фермерів на сплату ЄСВ

Читайте також: Урівняли в податках, або фермерів відправлять заробляти собі пенсію

Що трапилось: з 1 січня 2018 року фермерські господарства будуть сплачувати єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду.

Кого стосується: фермерських господарств, зареєстрованих як і юридичні особи, так і ФОП.

Суть події: 3 жовтня цього року Верховна Рада проголосувала за законопроект, котрий фактично запустив пенсійну реформу в Україні. Одна з норм такого документу – з 1 січня 2018 року фермерські господарства в Україні платитимуть до держбюджету єдиний соціальний внесок, що відраховується для сплати пенсій громадянам України.   Досі такі господарства платили лише єдиний сільськогосподарський податок 4 групи, який вираховувався із 0,95% ставки нормативно-грошової оцінки в регіоні.

Що це означає: за підрахунками старшого економіста проекту "Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні" Київської школи економіки Олега Нів'євського, після такої новації податкове навантаження для фермерських господарств виросте лише на 100 грн на гектар на рік, до вже наявних 300 гривень з гектару. Натомість, як каже  координатор Аналітичного центру Аграрного Союзу України Лариса Старикова, фермери гарантовано отримають пенсію від держави. Експерт деталізує, що у 2010 році держава позбавила фермерів необхідності платити ЄСВ до державної скарбниці, і так взялась самостійно забезпечувати пенсію для фермерів. Але по факту держава ЄСВ замість фермерів не сплачувала, бо не мала для цього достатньо коштів в держбюджеті.

2. Поява посади заступника міністра агрополітики з питань розвитку фермерства

Читайте також: Віктор Шеремета: Ми працюємо над фондом, де фермер візьме кошти на придбання землі

Що трапилось: Кабмін запровадив нову посаду в структурі Мінагрополітики – заступника міністра з питань розвитку фермерства.

Кого стосується: фермерських господарств.

Суть події: 4 жовтня цього року Кабмін призначив віце-президента Асоціації фермерів та землевласників України Віктора Шеремету заступником міністра аграрної політики з питань розвитку фермерства. Цікаво, що закон «Про фермерське господарство» дозволяє призначати окремого заступника міністра з питань фермерства, з числа функціонерів АФЗУ. На думку віце-президента АФЗУ Юрія Апалькова, таке кадрове рішення означає, що уряд насправді взявся за розвиток фермерства в Україні. Сам Шеремета вже на посаді заступника міністра заявив, що «працює над фондом, де фермер зможе взяти гроші на купівлю ріллі після зняття земельного мораторію».

3. Запуск аграрних антирейдерських штабів

Що трапилось: у серпні цього року при всіх обласних держадміністраціях України було запущено роботу аграрних «антирейдерських» штабів. 

Кого стосується: всіх аграріїв України.

Читайте також: Штаб не обіцяє вогню: кому допоможуть «антирейдерські комісії» Мін’юсту

Суть події: з 15 серпня по 15 листопада цього року в Україні при обласних державних адміністраціях працювали координаційні «аграрні» антирейдерські штаби. Такі штаби комплектувались представниками МВС, прокуратури, органів державної влади та Мін’юсту. Завдання роботи антирейдерських штабів – координувати роботу силових структур та Мін’юсту у відбитті атак рейдерів на аграрні підприємства. також – напрацювати законодавство, яке має повністю усунути можливості для рейдерських атак на аграрні підприємства. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, ініціатива створити антирейдерські штаби «була дійсно унікальною», бо лише такі штаби могли найкраще розібратись у кожному конкретному випадку рейдерської атаки на аграрне підприємство. Голова комітету підприємців АПК при Торгівельно-промисловій палаті України Олег Юхновський додає, що робота аграрних антирейдерських штабів дозволила виграти час, щоб напрацювати норми до нового «антирейдерського» законопроекту №7363. Поки такий законопроект не ухвалено, роботу антирейдерських аграрних штабів варто було б подовжити мінімум на рік, каже Соколов.

Читайте також: Антирейдерські милиці, або як захистили від рейдерів штаби Мін’юсту

4. Запуск земельного кадастру на Blockсhain.

Що трапилось: роботу електронної версії земельного кадастру України перевели на технологію Blockсhain – «розподіленого зберігання даних».

Кого стосується: власників земельних паїв, та орендарів-агровиробників.

Суть події: 3 жовтня цього року Мінагрополітики оголосило, що віднині електронна версія земельного кадастру працює за технологією Blockсhain – «розподіленого зберігання даних». Така технологія передбачає одночасне зберігання всіх даних одразу в декількох електронних базах. Якщо одну або декілька вдасться «взламати», то дані  залишаться неушкодженими на інших базах. А користувачі системи зможуть відслідкувати час та виконавця незаконного втручання. Тому, як запевняє перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк, перевід кадастру на Blockсhain зробить неможливою роботу «чорних реєстраторів» на «аграрних» рейдерів. А чесні аграрії та землевласники отримають інструмент он-лайн контролю за своїми земельними ділянками.

Читайте також: Q&A: що треба знати про аграрний Blockchain

5. Тарифи на державні та приватні зерновози «вирівняли»

Що трапилось: Мінінфраструктури підвищило до ринкових тарифи на користування державними вантажними вагонами, зокрема зерновозами, і так прибрало один з корупційних чинників на залізниці.

Кого стосується: зернотрейдерів та експортерів агропродукції.

Суть події: 22 грудня цього року вступив у дію наказ Мінінфраструктури «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2012 р. № 209».

Що це означає: у 2012 році Кабмін встановив фіксовані тарифні ставки на користування державними вантажними вагонами. Тариф на користування державним зерновозом був 100 гривень на добу. Ринковий тариф на приватний зерновоз – 700 гривень на добу. Зерновозів не вистачає хронічно, особливо в період експорту зерна. Так залізничні функціонери мали можливість для корупційного збагачення – після доплати «в кишеню» «різниці» між державним та ринковим тарифом, трейдер чи експедитор першим отримував бажані зерновози. Інші трейдери мусили чекати своєї черги на зерновози, а Укрзалізниця через занижені тарифи не мала коштів на купівлю нових вантажних вагонів. Тому, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, уряд «вирівняв» тарифи на користування державними вагонами, щоб залізничні функціонери втратили  одне з джерел для незаконного збагачення. Натомість,  «Укрзалізниця» отримає щороку додатковий мільярд гривень, яких досить, щоб купити не менше 500 зерновозів.

Читайте також: Системно не вистачає: чому УЗ не дає зерновози?

#Зради

1. Скасування експортного ПДВ на олійні культури

Що трапилось: ВР вирішила відмовитись з 1 березня 2018 року від сплати і компенсації ПДВ при експорті олійних культур.

Кого стосується: агровиробників –рослинників.

Суть події: 7 грудня цього року ВР прийняла законопроект №6776-д «Про зміни до Податкового кодексу». Одна з норм такого документу – відмова від сплати та компенсації 16% ПДВ при експорті сої, рапсу та соняшнику після 1 березня 2018 року. Заступник голови ВАР Михайло Соколов каже, що така норма призведе до «просідання» цін на олійні культури на внутрішньому ринку. Через що, як побоюється експерт, річні доходи аграріїв від продажу соняшнику просядуть на 10% або 5,42 млрд грн, ріпаку – на 20% або 3,56 млрд грн, сої – також на 20%, або 2,56 млрд грн. Після масованих протестів аграріїв Верховна Рада оголосила, що ПДВ на експорт соняшника збережеться, на експорт сої – скасують з 1 вересня 2018 року, на експорт ріпаку – з 1 січня 2020. Але аграрії вимагають, щоб ВР ухвалила законопроект №7403 авторства народного депутата Івана Мірошніченко, який має зберегти експортне ПДВ по олійним культурам.

Читайте також: Битва за ПДВ, або чому аграрії змінили свої протестні плани?

2. Перехід на нові правила оренди державної ріллі

Що трапилось: Кабмін запровадив нові правила оренди державної ріллі.

Кого стосується: аграріїв, що орендують ріллю в держави.

Суть події: 7 червня цього року Кабмін прийняв Стратегію управління державними земельними ресурсами. За Стратегією,  державна рілля має передаватись в оренду виключно через земельні аукціони, на строк не більше семи років, за плату не нижчу від 8% від нормативно-грошової оцінки. Крім того, землі, які будуть повернуті з оренди, мають заново здаватися в оренду  виключно через земельні аукціони. За словами заступника голови Земельного союзу України Андрія Мартина, така урядова новація суперечить Земельному кодексі, за яким поточний орендар має першочергове право на подовження оренди ріллі. Так агровиробників, що вже орендують державну ріллю, позбавили пріоритетного права і надалі орендувати землю в держави, визначеного законодавством.

Читайте також: Аукціони через постанову: як Кабмін буде розпоряджатися державними землями

3. Запуск системи «блокування» податкових накладних

Що трапилось: у липні цього року Державна фіскальна служба запустила систему моніторингу податкових накладних, що призвело до масового «блокування» податкових накладних малих та середніх агровиробників.

Кого стосується: аграріїв  всіх видів, що мають оборот від 500 тисяч гривень до 5 мільйонів гривень на місяць.

Суть події: з 1 липня цього року ДФС запустила систему моніторингу податкових накладних, або ж СМКОР. Завдання такої системи - відслідковувати фіктивні торгівельні операції.

Що це означає: за задумом творців, така система мала би «прикривати» фіктивні агрофірми, зокрема в агросекторі. Але насправді під блокування потрапили накладні реальних агровиробників. Через це аграрії не могли завершити початі торгівельні операції, також – набували статусу «неблагонадійних» у покупців агропродукції. Теоретично, аграріїв вивели з-під СМКОР 6 жовтня цього року окремим наказом Мінфіну. За текстом документу, якщо аграрій має не менше 200 га земельного банку та отримував держпідтримку, його накладні ДФС не має блокувати. Але в листопаді аграрії отримали нову хвилю блокування своїх накладних. Із «уваги» СМКОР не вивели постачальників міндобрив та будматеріалів, чиї товари аграрії почали купувати восени, після збору та продажу врожаю. Поки що роботу СМКОР призупинено до 1 березня 2018 року. Планується, що до цього часу бізнес, Мінфін та ДФС розроблять досконаліші критерії для роботи системи моніторингу податкових накладних.

Читайте також: Накладний податок: коли аграріїв та їх контрагентів змушують платити "подвійний" податок

4. Подовження «земельного» мораторію в Україні

Що трапилось: Верховна Рада України подовжила ще на рік «земельний мораторій».

Кого стосується: агровиробників всіх видів та форм господарювання, власників земельних паїв, держави як найбільшого землевласника в Україні.

Суть події: 7 грудня цього року Верховна Рада проголосувала за продовження до 1 січня 2019 року  мораторію на продаж сільськогосподарського призначення в Україні. Теоретично, нардепи не мали іншого виходу, оскільки Мінагрополітики так і досі не подало у ВР свій законопроект «Про обіг землі в Україні».

Але, як наголошує економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський, збереження земельного мораторію означає консервацію поточного стану агросектору, із концентрацією на виробництві зернових, олійних та курятини. Також – нестачу фінансування для малих та середніх агровиробників, яких поступово витісняють агрохолдингу. Власники паїв навряд чи отримуватимуть більшу орендну плату, а економіка України гарантовано не отримає 2-3% росту ВВП у 2018 році.

Читайте також: Осінь земельної реформи: як пояснити все населенню та де взяти гроші



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама