Реклама

Ні копійки від держави, або чому свинарі готові відмовитись від дотацій

Коментарі

0

журналіст Agravery.com

Свинарі вважають бюрократично складними нинішні програми держпідтримки агросектору. Тому хочуть або повернення прямих дотацій, або зниження ставки ПДВ.

За першу половину 2018 року свинарі не змогли скористатися жодною із заявлених 6,3 мільярдів гривень держпідтримки на поточний рік. Про це п'ятого червня заявив голова Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза під час міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство». Його слова підтверджують дані Мінагрополітики, які озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк - за січень-травень із держбюджету виділили 260 мільйонів гривень для часткового покриття затрат агровиробників на утримання 345,5 тисяч корів, 6,7 мільйонів гривень – на покриття затрат 3,57 тисяч домогосподарств на утримання молодняку ВРХ, 70,7 мільйонів гривень – на компенсацію частки затрат на купівлю вітчизняної агротехніки.  При цьому жодної гривні не витратили на компенсацію вартості закупівлі племінної худоби та на покриття затрат на побудову нових або модернізацію наявних тваринницьких ферм. Очільник Мінагрополітики пояснював, що зараз тваринники ще оформлюють весь пакет документів, аби вивести свої ферми у легальне поле і так отримати право на участь в програмах держпідтримки.

Читайте також: Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством

Терні легалізації

Очільник АСУ каже, що доступ свинарям до 6,3 мільярдів гривень безпрецендентної держпідтримки агросектору ускладнений бюрократичними перепонами. Зокрема, аграрію треба витратити мінімум вісім місяців, аби отримати право на свою частку  у двох мільярдах гривень, які Мінагрополітики виділило для нових тваринницьких об’єктів. Лоза деталізує – мінімум три місяці потрібно на розробку проектної документації на побудову нової ферми чи модернізацію вже існуючої. Ще півроку – щоб пройти оцінку впливу на довкілля. Процедура такої оцінки до кінця не узгоджена з чинним законодавством, а висновок про рівень впливу на оточуюче середовище може займати навіть 500 сторінок. «У цьому році ми навряд чи встигнемо скористатись програмою дотацій на побудову ферм. Лишається сподіватись, що ця програма працюватиме і наступного року», - коментує голова АСУ.

Читайте також: До свиней їде ревізор: яких проблем завдасть нова система перевірок?

Також, нарікає Лоза, Мінагрополітики не врахувало пропозиції «Свинарів України» за програмою покриття затрат на купівлю племінної худоби. Річ у тому, що виробники свинини потребують компенсацій затрат на закупівлю не так племінної, як «комерційної» худоби. «Комерційні» свиноматки – це спосіб швидше наростити поголів’я у господарствах, щоб покращити ефективність виробництва м’яса. Тому, додає очільник АСУ, свинарі не скористаються жодною гривнею дотацій на купівлю поголів’я: 5 тисяч гривень від уряду не покриють жодних витрат на придбання племінних свиноматок, в купівлі яких нема ніякого економічного сенсу для господарств.

Малі племінні

Мінагрополітики не може вцілому спростити аграріям процедуру оцінки впливу на довкілля, бо це сфера дії Мінекології. Також – процедуру запуску тваринницьких об’єктів в експлуатацію та пакет необхідних документів – їх визначає закон «Про містобудівну діяльність», - пояснює  заступник директора департаменту тваринництва Мінагрополітики Олена Ольшанова. Але міністерство відшукало, як полегшити аграріям легалізацію їх ферм для банків. «Законодавство передбачає, що проектна документація на будь-який об’єкт має відповідати фактичній конструкції об’єкту. Але ми домовились із банками, щоб вони перевіряли лише саму наявність технічної документації на ферми аграріїв», - пояснює Ольшанова.

Мінагрополітики справді отримувало пропозицію поширити програму дотацій і на закупівлю «комерційних» свиней. Але, щоб запобігти зловживанням, аграрне міністерство вирішило залишити держпідтримку лише на племінне поголів’я, коментує службовець. «У нас великі проблеми з ідентифікацією тварин, і незадовільно мала частина племінного поголів’я у свинарстві. Але ми готові включити «комерційне» поголів’я у програму дотацій, і збільшити суму компенсацій у наступному році», - говорить заступник директора департаменту тваринництва.

Читайте також: Максим Мартинюк про дотації аграріям, майбутній врожай та долю земельного ринку

Спростити не можна знизити

Уряд зможе піти на поступки аграріям, і спростити процедури, необхідні для участі в програмах держпідтримки агросектору, запевняє радник прем’єр-міністра Валерій П’ятницький. Але «аграрні» дотації у нинішньому вигляді неефективні, про що свідчить мала сума «вибраних» коштів, заперечує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. На його думку, кращою альтернативою для всього агрокомплексу стане повна відмова від держпідтримки, натомість -  зниження ставки ПДВ до 10% чи 7%, як це передбачають законопроекти №7420 та №7420-1, зареєстровані у ВР на початку 2018 року. Якщо парламент ухвалить такий законопроект, державний бюджет недоотримає близько 6 мільярдів гривень. Аграріям перепаде лише 3 мільярди гривень вигоди через нижчі податки, інші 3 мільярди «перейде» споживачам через нижчі ціни на поличках в супермаркеті. Але, додає експерт, нинішня система держпідтримки дотує не аграріїв, а постачальників ресурсів для АПК. «Наприклад, минулоріч на покриття вартості агротехніки виділили півмільярда гривень, з яких вибрали лише 123 мільйони гривень. Цікаво, що як тільки той чи той виробник потрапляє у списки на компенсацію, ціна його продукції різко росте, і нам нічого не лишається фактично», - нарікає Соколов.

Із словами заступника голови ВАР аграрії вцілому погоджуються, свідчить опитування, проведене на конгресі «Прибуткове свинарство». Зниження ставки ПДВ хочуть 60% опитаних аграріїв, відновлення системи прямих дотацій – 40% аграріїв. У 2018 році 30% опитаних аграріїв проситимуть покрити затрати на побудову чи модернізацію тваринницьких ферм, 20% - проситимуть покрити затрати на купівлю племінної худоби. 50% опитаних аграріїв не подаватимуться для участі у жодній з програм держпідтримки.

Читайте також: Мінус 13% ПДВ: чи стануть аграрії та українці витрачати менше?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама