Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

журналіст Agravery.com

За різними оцінками, в Україні обсяг ринку підробленого насіння та засобів захисту рослин коливається від $100 до $250 млн кожен.

Через несприятливу погоду аграрії з різних регіонів України можуть зібрати менший урожай озимини, ніж очікувалось. Наприклад, члени громадської спілки «Аграрний союз України» вже погодились виділити постраждалим від посухи колегам насіннєвий матеріал для осінньої посівної. Утім, аграріям, які опинились у скрутному економічному становищі, «плече підтримки» пропонують ще й недобросовісні виробники фальсифікату. Так, вони можуть на вигідних умовах запропонувати насіння, засоби захисту рослин чи добрива. Однак подібна економія здатна обернутись великими збитками.

«Цьогоріч купив насіння соняшника, нібито, виробництва „Сингенти“. Компанія з Дніпра запропонувала нам дуже вигідні умови — ми могли придбати насіння в кредит по ціні, по якій зазвичай дистриб'ютори просять 100% передоплати, — розповідає директор СТОВ „Перемога“ з Київщини Микола Малієнко. — Це насторожило, і я сказав, що покличу представників „Сингенти“ перевірити насіння. Продавець злякався і наступного дня повернув кошти, які ми попередньо сплатили»

Свого часу колегам Миколи Малієнка з інших областей пощастило менше. Власник фермерського господарства з Одещини Юрій Умріхін ділиться, як десять років тому придбав насіння високоолеїнового соняшнику в одній харківській компанії. «Посіяв близько 100 га, соняшник гарно зійшов, а коли прийшло літо і він став рости — то частина посівів (справжнього соняшника) виросла до півтора метри, а фальсифікат перевалив за два і ріс далі. Один вже сохнув, а другий тільки квітнув», — пояснює фермер. Зрештою замість високоолеїнового він зібрав звичайний товарний соняшник, різниця в ціні між якими доходила до 20−25%. До всього аграрій не з власної волі підвів партнерів, яким обіцяв поставити насіння саме високоолеїнового соняшника.

Читайте також: День фермера: успіхи, провали, сподівання

Директор ПАФ «Батько і син» з Львівщини Ярослав Микитчин також відверто поділився господарською невдачею: «Ми одного разу захотіли халяви, нам привезли ту халяву, ми посіяли — воно не зійшло. Це було років вісім тому, відтоді ми сказали собі, що ніколи за готівку або в когось неперевіреного купляти не будемо» А саме, у господарстві тоді так і не зійшло насіння озимого ріпаку, нібито, виробництва компанії «Монсанто».

Також з січня 2018 по грудень 2019 року Держпродспоживслужба та її тероргани розглянули дев'ять запитів щодо реалізації неякісного насіння і садивного матеріалу та порушення прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Ринок фальсифікованих насіння та ЗЗР в Україні грубо оцінюється у $ 100−250 млн кожен

Нещодавно під час онлайн-марафону до Дня боротьби з підробками керівник відділу фінансових рішень і стратегічних проєктів компанії «Corteva Agriscience» Павло Матюша зазначив, що дуже грубо ринок насіння та ЗЗР в Україні можна оцінити по $ 1 млрд кожен. «За міжнародними показниками 10−15% і в насінництві, і в ЗЗР — це незаконні контрафактні продукти. Якщо ми складемо ці цифри докупи, це, звичайно, певною мірою спекулятивно, але до $ 200 млн — це ринок незаконного обігу цих товарів в Україні», — розповів експерт. Він також зауважив, що частіше жертвами такого шахрайства стають дрібні та середні фермери, агрохолдинги також стикаються з цією проблемою, але рідше.

Як повідомляє юрисконсульт Українського клубу аграрного бізнесу Олег Нестеров, 20−30% ринку насіння в Україні є фальсифікатом. За даними Держстату, у 2018 році аграрні підприємства витратили на посівний та посадковий матеріал 36 млрд грн. Відтак при дуже спрощеному розрахунку обсяг фальсифікату у насінництві (а заразом і в садівництві) може оцінюватись в районі 7 млрд грн або понад $ 250 млн.

За даними керівника агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктора Погорілого, обсяг ринку тільки підроблених ЗЗР в Україні може сягати 20 тис. т або $ 250 млн щороку. «Найбільше це відчувається в сегменті дач та городів, де частка фальсифікату може сягати 70−80%», — зазначив фахівець.

Разом з тим схопити за руку шахраїв складно, а тому і точно оцінити обсяги ринку контрафакту важко. «До суду в Україні було доведено кілька справ про підробки ЗЗР. Одна з них навіть завершилася вироком, деякі затягнулися, більшість не доведені навіть до стадії судового засідання», — розповідає Павло Матюша. На його думку, цьому послуговують відсутність чіткого алгоритму дій у випадку підозри підробки, а також органу, який би відповідав за це.

Україна не одна у своїй біді. За оцінками європейських інституцій, кожне сьоме-десяте поле в ЄС обробляється пестицидами, які так чи інакше не є повністю легальними. Цьогоріч в рамках операції Європолу «Срібна сокира» (залучає 32 країни разом з Україною) тільки за три місяці перевірок було вилучено 1346 т незаконних пестицидів. Для порівняння цього вистачить, аби наповнити 458 олімпійських басейнів. За результатами операції, усього розпочато 260 розслідувань, двох осіб заарештовано. Досі триває вісім розслідувань у Бельгії, Франції, Німеччині, Польщі, Словенії та Швейцарії.

Фальсифікат завдає збитків виробнику, шкодить довкіллю, підриває продовольчу безпеку країни

Якщо ринок підробленого насіння та ЗЗР в принципі складно оцінити у грошовому вираженні, то розрахувати обсяг можливих збитків від використання підробок ще важче.

Як уже йшлося на початку, з підробленого насіння щонайменше можна зібрати врожай гіршої якості. В іншому випадку може трапитись так, що збирати взагалі буде нічого. «На пшениці, ячменю, гороху можуть обманути з репродукцією, тоді не буде такого потенціалу врожаю, який міг би бути, — розповідає власник ПП „Калинський ключ“ Ігор Гай. — А от на (фальсифікованих) сортах чи гібридах соняшника, ріпака можна повністю залишитись без урожаю» Фермер пояснює, наприклад, ви придбали соняшник, для якого рекомендовано вносити саме післясходові гербіциди. Якщо під виглядом такого соняшника вам продали звичайний (для якого рекомендовано вносити ґрунтові гербіциди до появи сходів), то післясходовими гербіцидами разом з бур'янами можна власноруч знищити й основну культуру.

Читайте також: Блог агронома: як ми боролися з бур’янами та страждали від хрущів і дротяників

Якщо аграрій купив неякісне насіння і втратив урожай, то він також втратив купівельну спроможність і залишився на наступний сезон без ресурсів, наголошує виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко. На рівні держави це виливається у недоотриманий валовий урожай, який є критично важливим для підтримки продовольчої безпеки під час коронакризи, зазначає очільниця асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлія Прохода.

У свою чергу, фальсифіковані засоби захисту рослин — це у більшості випадків не вивчені наукою речовини, які можуть мати вкрай тяжкі наслідки як для здоров’я людини, так і для навколишнього середовища, запевняє керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий. За словами хіміка-дослідника однієї з компаній-виробників насіння та агрохімії, фальсифікати небезпечні для навколишнього середовища, оскільки дуже часто в них присутні заборонені в Україні та Європі діючі або допоміжні речовини. Оброблена такими речовинами продукція, говорить Віктор Погорілий, має підлягати обов’язковій утилізації. Але, залежно від небезпечності фальсифікату, додатково можуть знадобитись роки для відновлення ґрунту.

У підроблених добривах фактичний вміст діючої речовини не відповідає тому, що може бути зазначеним у сертифікаті якості. «Наприклад, можуть продавати не КАС-32, а КАС-30. Якщо мікродобрива, то пишуть, що вони хелатні, а насправді ні», — попереджає агрохімік однієї з крупних українських агрокомпаній. Відтак біологічний ефект від застосування подібних засобів або буде недостатнім, або взагалі відсутнім. Сфальсифікована агрохімія може призвести до пошкодження чи втрати врожаю, виведення з ладу обладнання для обприскування: забивання фільтрів, форсунок, пошкодження агрегатів техніки для обробітку, зазначає хімік-дослідник однієї з компаній-виробників насіння та агрохімії.

Перевіряти сертифікати якості, здавати зразки до лабораторії, працювати з перевіреними постачальниками — як уникнути підробки?

Не заощаджуйте

У боротьбі за клієнта продавці фальсифікату вдаються до різних прийомів. Передусім приманкою може послугувати нижча від ринкової ціна. «Наприклад, гібрид кукурудзи якоїсь мультинаціональної компанії коштує від 2 до 2,5 тис. грн. Якщо даний гібрид пропонують по тисячі, навіть з усіма документами, то це має насторожити. Моїм партнерам неодноразово пропонували кукурудзу відомих брендів за ціною 1,5 тис. грн, коли її реальна вартість 3,5−4 тис. грн за посівну одиницю», — розповідає керівник відділу збуту компанії-дистриб'ютора «Іннарія» Юрій Боровик.

Ціна не може бути нижчою на 50% від початкової вартості, навіть якщо це залишки, бо відкупна ціна була у всіх одна, і продавати нижче за неї постачальник не буде, хіба що в парі з чимось, каже виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко. Додає, що, як правило, вартість неоригінального (фальсифікованого) матеріалу буде на 15−20% (інколи 25−30%) нижчою або продавець запропонує кращі умови оплати, відстрочку тощо. Аналогічно, якщо ціна препарату для захисту рослин суттєво нижча за середньоринкову або рекомендовану виробником — це очевидна ознака підробки, наголошує Віктор Погорілий.

Перевіряйте постачальників

«Аграрний бізнес працює по сарафанному радіо», — констатує Юрій Боровик. Разом з тим не завадить самостійно виконати кілька простих дій, аби перевірити свого постачальника насіння або агрохімії. Зокрема, слід перевірити чи включений реалізатор посівного матеріалу до Державного реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва. Також офіційні дистриб'ютори перераховані на сайті виробника товару. «Якщо немає інформації на сайті, то потрібно з'ясувати на основі яких договорів продавець отримав продукцію», — пояснює Сюзана Григоренко. Вона також радить перевіряти свідоцтво компанії про державну реєстрацію, чи є її вид діяльності серед зареєстрованих в країні КВЕДів, скільки років компанія працює на ринку тощо. Якщо купівля здійснюється в інтернеті через форму зворотнього зв'язку на сайті, то варто уточнювати контакти особи, з якою тривають переговори. «Ніколи не купуйте ЗЗР через інтернет, якщо вам пропонують перекинути гроші на чиюсь карту, а з контактних даних продавця зазначено лише номер мобільного. Завжди вимагайте чек», — наполягає Віктор Погорілий.

Вимагайте документів на продукцію

Передусім якість товару засвідчує відповідний сертифікат. Зокрема, інформацію у наданих продавцем сертифікатах на насіння можна перевірити в Реєстрі сертифікатів на насіння, на агрохімію — у Держреєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Також перевірити справжність наданого сертифікату якості на продукцію можна, зателефонувавши на гарячу лінію компанії-виробника товару.

Більше того, експерти з насінництва та агрохімії рекомендують самостійно віддавати зразки насіння і ЗЗР, добрив, мікродобрив на аналіз в лабораторію для підтвердження якості матеріалів. «Буває, що під видом одного насіння реалізується насіння іншої категорії, іншого сорту. Тому варто зробити аналіз, достатньо отримати для себе протокол, в якому будуть зазначені показники, які можна порівняти», — додає виконавча директорка Насіннєвої асоціації України. «В одному господарстві був доступ до районної насіннєвої інспекції. Ми їм раніше завезли продукцію, вони один з мішків розпакували і просто передали це насіння на аналіз», — ділиться керівник відділу збуту компанії «Іннарія» Юрій Боровик".

Вивчайте упаковку

І хоча шахраї, ймовірно, навчились підробляти захисні голограми, тару, майстерно зашивати уже використані мішки, все одно слід уважно оглядати упаковку та її вміст перед купівлею. Зокрема, якщо в насінні присутні домішки, калібрування нерівномірне — це привід насторожитись. Сюзана Григоренко також радить вивчити елементи захисту продукції конкретного виробника і саме на них звертати увагу під час придбання товару. «У нашій компанії є система захисних голограм, ми просимо фермерів у разі будь-яких підозр звертатися до наших менеджерів, щоб ми могли далі реагувати, бо для нас самих це реагування є надзвичайно складним», — зауважує керівник відділу фінансових рішень і стратегічних проєктів компанії «Corteva Agriscience» Павло Матюша.

А керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації наголошує, що жоден поважаючий себе виробник ЗЗР не буде використовувати упаковку, яка схожа на ліки (ампули, капсули) і може ввести в оману споживача. Експерт також застерігає купувати агрохімію «на розлив». Оскільки навіть якщо препарат і виявиться оригінальним, то ймовірно через неправильне зберігання і постійне відкривання тари, його якість і безпечність будуть сумнівними. Віктор Погорілий звертає увагу на обов'язковий мінімум інформації, яку має містити етикетка. Вона має бути надрукована українською мовою, містити повні контактні дані заявника та виробника, назву препарату, діючої речовини, його призначення, дату виготовлення та термін зберігання, детальні рекомендації щодо застосування, вимоги до зберігання, засоби знешкодження та вказівки щодо надання першої допомоги у разі отруєння препаратом.

Читайте також: Наталія Прокопчук: Споживач ЄС хоче бачити на свої тарілці продукт, який був виготовлений поруч

Варто сказати, що наведений перелік застережних заходів не є вичерпним. Також усі рекомендації будуть ефективними в комплексі, а не поодинці.

Що ще можна зробити?

Під час онлайн-марафону до Дня боротьби з підробками Павло Матюша наголосив на низці заходів, які мали б запобігти розповсюдженню підробок. Серед них, зокрема, роз’яснювальні кампанії для товаровиробників, розробка алгоритму дій для кожного, хто натрапив на фальсифікат, прирівняння на законодавчому рівні контрафактних ЗЗР до небезпечних відходів.

Очільниця асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлія Прохода зауважує, що в Україні передусім контролюють діяльність тих, хто працює «по білому». Тоді як «сірий» бізнес залишається поза увагою регулятора. На думку фахівця держава має створити такі умови для офіційних виробників, аби їх продукція була доступною за ціною. «В якості допомоги, як виробникам насіння, так і фермерам, які постраждали від цьогорічної посухи, можна запровадити програму державної компенсації вартості придбаного насіння. При нинішній невеликій різниці в ціні між елітним насінням та товарним зерном це могло б істотно допомогти», — переконана Юлія Прохода. У довгій перспективі зусилля держави у боротьбі з фальсифікатом мають бути компенсовані виведеними з тіні податками, які сплачуватимуть добросовісні виробники, дистриб'ютори та дилери.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама