Наша ніша: про обхідний шлях молочників на європейський ринок

Відкриття Зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Cоюзом викликало багато запитань. Скільки і що ми зможемо експортувати до ЄС? Скільки ми від цього матимемо, а що втратимо? Коли реально запрацює ЗВТ? Коли будемо отримувати ті ж доходити від продажів, що в Європі? 

Але мало хто усвідомлював, що золоті яйця не зразу посипляться і підписання Угоди — це лише однин із перших кроків на довгому шляху до українсько-європейської співпраці.

Хоча й на початку цього року десять українських молокопереробних підприємств отримали сертифікацію на експорт до Європи, та все ж до якості продуктів залишається багато запитань. Перші кроки в наш бік ЄС вже зробив, далі багато чого залежить від України. Гармонізація законодавства, покращення якості продукції лише одні з багатьох сфер, на які варто звернути увагу.

До того ж не потрібно забувати, що на цьому ринку є сформовані бізнес-зв’язки та конкуренція, яка останнім часом посилюється, і для українського експортера завоювати місце під сонцем буде складно.

Одним з можливих шляхів виходу на європейські ринки може стати сектор специфічних, так званих «нішевих» продуктів. До таких продуктів можна віднести молочну еко-продукцію, продукцію з козиного молока (м’які сири, масло, сметана, йогурти).

Проте не забуваймо, що нішевий бізнес — це вузька, відокремлена частина ринку з чітким, але обмеженим колом споживачів. Передумова успіху такого бізнесу — конкретне визначення цільового покупця і його потреб, і лише після цього — вибір найбільш ефективних комунікаційних каналів і налагодження збуту.

В той же час, споживання продукції з козиного молока активно зростає з року в рік. Воно має позитивний вплив при споживанні для всіх категорій населення, особливо в дитячому харчуванні та для профілактики і при лікуванні багатьох захворювань таких, як туберкульоз, цукровий діабет, хвороби шлунково-кишкового тракту та багато інших. У слаборозвинених країнах, де споживання м'яса низьке, козине молоко важливе як регулярне джерело білка, фосфору і кальцію, недоступних через нестачу корів.

До того ж ціни на молочні продукти в такого молока значно вищі, ніж аналоги з коров’ячого. Так, наприклад, сухе молоко козиного походження зараз коштує 27-29 дол./кг, тоді, як з коров’ячого молока близького 2 дол. Масло — 7,75 дол. та 5 дол./кг, відповідно.

Роздрібні ціни на молочні продукти з козиного молока у лютому 2016-го року

Вітчизняне козівництво наразі входить у фазу активного відродження. Через відсутність ліній з переробки на традиційних молокопереробних заводах (оскільки відсутня достатня пропозиція сировини) козівники здебільшого мають власну переробку. Тобто вони мають можливість розставляти акценти розподілу коштів. Якщо вже зараз поставити за мету експорт продукції за кордон, то можна знайти ринки збуту. Отже, можливості для виходу на нішеві молочні ринки є, головне правильно окреслити орієнтири.