Гроші на чорноземи: як банківська система готується до земельної реформи

Відсутність коштів на купівлю землі – це основне питання, яке стосується майже 2/3 суб’єктів господарювання. Вирішувати його повинні  спільно аграрії, банки та чиновники. Уже сьогодні Мінагрополітики веде перемовини паралельно з Нацбанком України та асоціаціями банків України про зміни підходів щодо індексу застави та самих кредитних вимог.

«Сьогодні ми знаходимося у активній фазі цієї роботи. Чому це так для нас важливо? Ми рухаємося в рамках консервативної редакції земельної реформи і наша філософія досить проста. Українець, який працював на землі, має продовжувати працювати на цій землі. 70% агросектора – це малий та середній виробник, тому ми повинні рухатися поетапно та надавати фінансові інструменти. Будь-яка лібералізація буде розглядатися у тому випадку, коли ми зможемо надати реальні кредитні інструменти для того, щоб аграрії могли купувати землю. У нас немає поспіху.

Ми не прогнозуємо якогось ажіотажу навколо продажу/купівлі землі. Все тому, що вона зараз найкращий банківський депозит для держави чи її власника. Цей актив постійно зростає у ціні, приносить дохід, який зростає завдяки конкуренції», - зазначає Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства.

Банки поки не мають досвіду надання кредитів під купівлю землі. Вони видають їх для придбання нерухомості чи машини тощо На сьогоднішній день немає аграрної кредитної історії чи аналізу ризиків.

«Фінансові установи не розуміють, як аграрії будуть віддавати кредити і чи будуть взагалі це робити. Банківська система повинна розібратися з цим питанням та виробити правила даного кредитного ринку. Як вона з цим справиться уже досить скоро ми це побачимо», - говорить Олександр Корнієнко, політичний діяч, голова партії «Слуга Народу».

Читайте також: Ринок техніки: «пацієнт» готовий до виписки

Очистка ринку

Процес земельної реформи, який почався не так давно, триватиме принаймні до 2024року, зазначають експерти ринку і банки тут відіграватимуть основну роль. Українська банківська система ще 10 років тому нараховувала 187 банків на ринку і більшість з них були або інструментами для особливих цілей, або банками, які обслуговували інтереси певних груп.

«За попереднього уряду часів  президента Порошенка Національний банк України провів досить хорошу роботу, та очистив ринок від «зайвих» банків. Зараз кількість банків зменшилась з 187 до приблизно  60. Завдяки цьому був створений стійкий фінансовий ринок, що дозволило банкам аргументовано  обирати стратегією щодо управління валютними ризиками. Адже велика кількість сільськогосподарської техніки в Україні завозиться з-за кордону», - розповів Бернд Вурт, Голова правління банку «Deutsche Bank DBU» під час вебінару «Фінансові рішення для власників сільськогосподарських земель та інвестування у сучасні агротехнології».

З початку пандемії були певні труднощі з обмінним курсом, але згодом він повернувся до стандарту та зі звичайною варіативністю ринку. Змінювалася ситуація і на кредитному ринку.

«Ми перейшли з референтної ставки, яка була вище 10%, до 6,5-6%. Зараз ми повернулися до ставки 7,5%, що пов’язано у першу чергу з кризою, викликаною коронавірусом та інфляційними процесами на ринку. Слід зазначити, що НБУ здійснив усі кроки для збереження економіки країни.

Сьогодні ліквідність банків достатня, гроші є. Банки готові фінансувати інвестиційні проекти. Але банкам непросто в юридичних питаннях, оскільки допоки немає відповідної нормативно-правової бази. По-друге – це судова система. Поки є можливість впливати на судові рішення, до того часу відкритим залишається питання, чи зможуть банки стало фінансувати на основі господарської діяльності з використанням застав»,  - Бернд Вурт.

Експерти все ще не до кінця розуміють, яка буде вартість землі, яка пропонується як забезпечення. Це непросте запитання, оскільки немає самого ринку землі. Тому ще немає напрацьованих механізмів, які можуть підтримати інвестиції в агросектор.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Орендувати чи володіти?

Українська дочка однієї з найбільших банківських груп Європи Credit Agricole (Франція) восени 2020 року запустила продукт альтернативного фінансування бізнесу – фінансовий лізинг.

«Наш банк у середині минулого року запропонував фінансовий лізинг для того, щоб поліпшити фінансові можливості наших клієнтів. Лізингоодержувач отримує більш зручніші фінансові умови. Зараз хочу наголосити, що в останні 15 років не було змінено законодавство про лізинг і нарешті 4 лютого Верховна Рада схвалила новий закон про фінансовий лізинг, який надає більше захищеності при укладанні таких договорів. Добре, що зараз можна застосовувати треті сторони при підписанні таких договорів. Цей прогресивний закон вступить у силу 13 червня. Ми очікуємо, що це стане додатковою можливістю зайти лізингу у країну. Зазначу, відповідно до нового закону, предметом лізингу не може бути земля», - каже Юрій Василенко, начальник управління лізингу Credit Agricole.

Малі та середні підприємства ми також підтримуємо за  спільною з ЄС програмою, яка надає компенсацію кінцевому споживачеві, а це 10% від об’єму фінансування. Основні вимоги для кредиторів та лізингоодержувачів – це загальні вимоги банку, також компанія не може бути у державній власності, надає перевагу двом циклам с/г діяльності компаній, щоб вони могли показати результати роботи, мінімальний земельний фонд – 200 га для лізингу, дрібним фермерам - від 50 га. Графік погашення – два на рік, банк досить гнучкий, его можна корегувати відповідно до потреб фермерів. Відсоткова ставка починається від  11-12% річних, але пропонуються привабливі ставки. Credit Agricole не тільки заробляє гроші, але й підтримує фермерів.

Читайте також: Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?

Фінансові інструменти

Результати аудиту банків та банківської системи показали значний обсяг гривневої ліквідності: близько 200 млрд грн, з якихі більшість інвестується у депозитні сертифікати НБУ та знаходиться на балансі кореспондентських рахунків у банках. Така ж ситуація з валютами. Це означає, що банки мають досить багато ресурсів для фінансування, зокрема, агробізнесу і сільськогосподарських клієнтів.

«Агробізнес – це галузь, яка буде цікава банкам і дуже важлива для них. Райффайзен Банк не виключення і має велику частку кредитного портфелю, виділеного для цього бізнесу. Фінансові установи зацікавлені у проведенні земельної реформи, але все ж залишаються на ринку питання, які вимагають вирішення. Перше з них – це законодавче середовище. Друге – питання застави, тому що багато сільськогосподарських виробників не мають достатніх основних активів. У цьому випадку земля може стати інструментом, який можна використовувати для подальших виплат.

Хочу погодитися зі своїми колегами,  у тому що український земельний ринок почне активно працювати з 2024 року», - каже Сергій Войтов, начальник відділу агрофармінгу, Райффайзен Банк Аваль.

Інструменти, які допоможуть закрити прогалини в ліквідності – у першу чергу це овердрафт (overdraft — перевищення кредиту), який можна швидко призначити. Коли є потоки через банки, тоді за 5-7 днів компанія може скористатися цим інструментом. Ще одна його перевага – овердрафт не потребує застави, але він має у кінці місяця, кварталу зводитися до «нуля».

«Для фермерів овердрафт не найкращий варіант, оскільки агробізнес має довший цикл. Звичайно, його можна використовувати, але тільки фрагментарно. Другий інструмент – це обіговий капітал, який найчастіше використовують аграрії. Єдина проблема для нього – це застава, оскільки деякі агроклієнти не мають достатньо основних активів. Тоді банки під заставу беруть майбутній урожай.

Другий тип відсоткових ставок можна використовувати для придбання ЗЗР тощо, адже багато банків співпрацюють безпосередньо з постачальниками такої продукції. Сьогодні купувати землю не можна, але є чимало програм, які допомагають аграріям придбати техніку, насіння тощо. Не потрібно забувати про лізинг», - додає Сергій Войтов.