Реклама

Фантоми підтримки, або чому аграріям не потрібні дотації на зерновози

журналіст Agravery.com

Аграрії без участі держави придбали декілька сотень хоперів для перевалки зерна. Тепер набутий парк вагонів потрібно організувати в логістичний бізнес.

Дрібні агровиробники досягнули свого: дотацій на вагони-зерновози не буде. У п’ятницю 27 липня відхилив пропозиції авторів законопроекту №7010 покривати аграріям 25% затрат на купівлю хоперів-зерновозів. Очільник держави наголосив, що такою формою держпідтримки скористаються лише крупні агрокомпанії, або ж 25% агровиробників. Інші 75% - це фермери, які дають лише 11% агропродукції, і яким не потрібні свої зерновози.

Нагадаємо, 18 липня Всеукраїнська Аграрна Рада та Аграрний союз України попросили президента Порошенка ветувати статті 21 та 25 закону №7010 «Про запровадження механізму єдиного вікна на митниці».  Автор вказаних норм - член податкового комітету ВР Олег Кришин, якого вважають пов’язаним із компанією «Кернел».

Нардеп пропонував включити норми про держпідтримку виробництва та купівлі «спеціальних вагонів для перевезення зерна» у закони «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» та «Про державну підтримку сільського господарства України». Текст статей не уточнював, у яких заводів аграрії мають купувати вагони, і з яких джерел держава покриватиме затрати на купівлю зерновозів.

ЗМІ одразу пов’язали таку новелу із лобіюванням інтересів крупних агровиробників, як МХП, «Нібулон» чи «Кернел». У «Нібулоні» взагалі відкинули плани купувати свої вагони. У «Кернелі» наголосили, що  заплановані 500 зерновозів купуватимуть за власні кошти.

Парламент ухвалив закон №7010 5 липня цього року, на підпис до президента документ потрапив 18 липня.

В Мінагрополітики як розпоряднику держпідтримки аграріїв наголосили, що дотації на купівлю зерновозів – «виключно депутатська ініціатива». «Перелік вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок держбюджету» на сайті аграрного міністерства не містить жодного вагонобудівного заводу.

За офіційними даними, найбільшим парком зерновозів досі володіє ПАТ «Укрзалізниця»– 11 тисяч вагонів, з яких 97% зношені.У 2022 році, за оцінками самих залізничників, «Укрзалізниця» матиме лише 1,34 тисяч хоперів-зерновозів. При цьому держмонополіст не обіцяє масштабних закупівель нових вагонів для перевалки агропродукції.

Читайте також: Директор Інституту здоров'я рослин: Ми хочемо зайнятися репатріацією українських вчених

Маршрутна іграшка

До 2018 року в Україні не було жодних програм із держпідтримки будівництва вагонів, зокрема зерновозів, каже в.о. міністра економічного розвитку у 2014 році Валерій П’ятницький. Екс-урядовець окреслив «вцілому правильною» ідею дотувати купівлю зерновозів як спосіб підтримати машинобудування в Україні та виробництво високотехнологічної продукції. «Але подібні кроки, наприклад, у підтримці автомобілебудування не мають належної підтримки у суспільстві», - наголосив П’ятницький.

Керівник проекту Zernovoz.in.ua Олександр Слащенко додає – аграрії не вміють оперувати вагонами-зерновозами, і не можуть організовувати власний логістичний бізнес. Вони не мають власних фахівців з логістики, які б турбувались про швидкість обороту вагонів, їх обслуговування та ремонт. На його думку, парламенту було краще дотувати купівлю зерновозів не тільки для аграріїв, але й експедиторських компаній. Або ж – стимулювати кооперацію між агровиробниками та транспортними компаніями: експедитори користуються вагонами фермерів, зерно яких вивозитимуть за зниженими тарифами», - коментує Слащенко.   «Поки що вагони-зерновози для аграріїв – це лише дорога іграшка, яка знадобиться два-три рази на експортний сезон, і  не дасть прибутку своїм власникам», - коментує Слащенко.

Читайте також: Недитяче питання: хто і як вирощує сировину для харчування малюків?

Гонка зерновозів

Практика свідчить, що аграрії і без державної підтримки купують власні вагони. Зокрема, наприкінці 2017 року банк ОТП заявив про відновлення лізингу на купівлю вагонів, зокрема зерновозів. Першим клієнтом такої програми стала логістична компанія «Лемтранс», якій знадобилось 152 млн грн, щоб набути 150 піввагонів. Купити потрібні зерновози вдасться за доволі низькою ціною завдяки конкуренції серед вагонобудівників. Минулоріч Крюківський вагонобудівний завод продав 780 нових хоперів для зерна. Для згаданої вище LNZ Group вагонний парк побудував дослідно-механічний завод «Карпати». У січні 2018 року стало відомо про нового виробника вагонів-зерновозів - «Підприємство «Аурум Груп» – ТОВ «Дизельний завод».

«Ми очікували на своє замовлення в "живій черзі" майже три місяці. Зараз багато агрокомпаній намагаються купити власні зерновози, тому буквально стають в чергу за вагонами. Наприклад, на зерновози Крюківського заводу черга очікування сягає чотирьох-п’яти місяців - завод велике державне замовлення на пасажирські та вантажні вагони», - розповіли Agravery.com у прес-службі компанії LNZ Group.

На кінець 2017 року в Україні було 4,2 тисячі зерновозів приватних компаній. До другої половини 2018 року парк приватних зерновозів виріс до 8 тисяч вагонів, з яких 15% напряму належить аграріям, що бажають незалежності від «Укрзалізниці», коментує Слащенко. Інша частина – або експедиторським компаніям, або зернотрейдерам. Наприклад, компанія «Каргіс» одночасно є і торговцем зерном, і оператором 300 вагонів.

Переважно покупцями зерновозів є крупні агрокомпанії, які хочуть розвивати свої окремі логістичні підрозділи, каже Слащенко. Першими купувати власні вагони ще у 2015 році почала компанія «Агропросперіс», точна кількість придбаних зерновозів невідома. У червні цього року стало відомо про плани цієї компанії купити ще 300 вагонів-зерновозів у Крюківського вагонобудівного заводу. Свої заявлені 500 вагонів «Кернел» купуватиме партіями по 50 одиниць, аби відпрацювати окупність свого логістичного бізнесу. «Вони весь час вивчатимуть вартість перевезень, оборот вагонів, попит на перевалку зерна залізницею», -  коментує експерт Слащенко.

Свої зерновози у 2017 році почали купувати і середні агрокомпанії, що мають земельний банк у 10-40 тисяч гектарів ріллі. Такі агровиробники хочуть лише, щоб не простоювали їх елеватори. Тому, як правило, купують не більше «маршрута» у 54 вагони, додає керівник Zernovoz.in.ua. Його слова підтверджує приклад агрокомпанії LNZ Group, що має 70 тисяч га ріллі, і яка у червні цього року купила два «маршрути» по 54 вагони-зерновози.

Зараз гравці ринку агрологістики очікують, коли ВР ухвалить закон «Про залізничний транспорт», який зруйнує монополію УЗ на перевалку зерна залізницями. Минулоріч через перебої в роботі «Укрзалізниці» агросектор втратив $231 млн.

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected].



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама