Чи є введення карантину форс-мажором та як він впливає на дію договорів?

керуючий партнер юридичної фірми Кosovan Legal Group

На місяць країна обмежена в можливості рухатися та працювати. Чи є це підставою для перегляду домовленостей? 

25 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України по всій території країни ввів режим надзвичайної ситуації. Це означає лише переведення системи цивільного захисту у відповідний режим та не встановлює жодних прямих заборон щодо здійснення будь-яких видів діяльності. Таким чином саме по собі запровадження такого режиму не може бути форс-мажором.

Однак в той же день КМУ Постановою № 239 було внесено зміни в певні власні акти, зокрема в постанову від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Це саме та Постанова, якою і були запроваджені обмеження господарської діяльності у зв’язку із карантином, який Законом України від  17 березня 2020 року. № 530-IX був доданий до величезного переліку форс-мажорних обставин, передбачених ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". 

Отже, які ж зміни були внесені до зазначеної Постанови № 211, та як вони вплинули на форс-мажор для українського бізнесу

Найважливішою зміною є продовження періоду карантину до 24 квітня 2020 р., тобто же на 21 день. 
Однак незважаючи на продовження карантину, переліку обмежень, введених у зв’язку з ним був дещо скорочений. Так з-під заборони виведені такі важливі для аграрного сектору види діяльності як:

  • торгівля, пальним, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • провадження банківської та страхової діяльності, а також ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, об’єктів поштового зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Також прийняті деякі послаблення в обмеженнях щодо пасажирських перевезень, а саме було дозволено здійснення:

  • перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • збільшення кількості місць при здійсненні регулярних пасажирських перевезеннях міським транспортом з 10-ти осіб до кількості кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Окремо звертаємо увагу, що відсутні будь-які обмеження на вантажні перевезення.

Чому  всі зазначені деталі настільки важливі? 

А саме тому, що сторона договору може посилатися на форс-мажор виключно у тому випадку, коли його наявність позбавляє таку сторону можливості виконати свої зобов’язання. Під позбавленням можливості необхідно розуміти безпосередній та прямий причинно-наслідковий зв’язок між карантином та неможливістю виконання зобов’язання. 

Для прикладу, якщо у вас за договором поставки зобов’язання поставити товар, то прямої заборони на здійснення комплексу робіт, необхідного для його виконання, на даний момент не існує, отже не існує і підстав посилатися на карантин в якості форс-мажору.

Так само карантин не є форс-мажором щодо грошових зобов’язань. Прямим зв’язком між форс-мажором та платежем необхідно розуміти обставини які прямо позбавляють платника можливості його здійснити, наприклад зупинення роботи банківської системи в Україні. При цьому відсутність коштів у платника не є форс-мажором. Це стосується навіть ситуацій, коли така відсутність сталася з причини того, що в межах карантину здійснення діяльності не є можливим або прямо заборонено.

В розмові про форс-мажор найважливішим є те, заради чого взагалі певні ситуації та обставини визнавати форс-мажором.

Отже що таке форс-мажор? Як виявляється дане поняття існує виключно в згаданому Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" в якому йому надається наступне значення: надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. 

Отже пошук наслідків форс-мажору варто здійснювати саме в укладених договорах, які зазвичай містять не тільки перелік форс-мажорних обставин, але й наслідки їх виникнення. 

Зверніть увагу, що досить рідко наявність форс-мажорних обставин позбавляє сторону обов’язку виконання зобов’язань за договором, хоча іноді передбачає, що у випадку існування форс-мажорних обставин довше певного періоду часу може призвести до припинення договору та повернення сторонами отриманого. Однак навіть в такому випадку доведеться оплатити фактично поставлені товари або надані послуги, так як повернути їх не можливо. 

Однак, наприклад, умови про форс-мажор у контрактах Gafta та Fosfa передбачають, що виконання зобов’язань може бути відтерміноване на певний строк, після чого буде скасоване автоматично, якщо зазначені умови не припинять своє існування. Також досить часто для можливості посилання на форс-мажорні обставини контракт передбачає надіслання відповідного повідомлення в певний час. Такий обов’язок є суттєвим і його невиконання в певних випадках може призвести до того, що сторона не зможе в подальшому посилатися на непереборну силу, як підставу для звільнення від відповідальності.

Що ж однак робити у випадку, коли в контракті окремо форс-мажор не передбачений?
Тоді варто посилатися на положення ст. 17 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України, в яких щоправда форс-мажор визначений в якості обставин непереборної сили, однак які при цьому звільняють від відповідальності за невиконання зобов’язання у зв’язку із такими обставинами. При цьому положення Цивільного кодексу містять положення, що таке звільнення від відповідальності відбувається у випадку, якщо інше не передбачене договором. Таким чином положення договору у господарських відносинах превалюють над положеннями про звільнення від відповідальності у випадку непереборної сили, викладене у Господарському кодексі.

Також варто звернути увагу на те, що положення обох кодексів підтверджують вищевикладену тезу та передбачають, що не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Але що робити, коли все-таки у сторони є підстави для посилання на форс-мажор?
За таких умов першочергово необхідно повідомити про виникнення таких умов контрагента, тим більше, якщо такий порядок передбачений умовами договору. Наступним кроком необхідно отримати підтвердження обставин непереборної сили, яким є відповідний сертифікат. 

З цією метою до ТПП України доведеться подати наступні документи:

  • заяву, зразок якої можна завантажити за наступним посиланням: https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin;
  • копію договору;
  • копію наказу (розпорядження) про необхідність припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
  • повідомлення контрагента. 
  • На період карантину в ТПП діє єдина електронна скринька для надіслання документів, яка однак приймає файли загальним об’ємом не більше 10 Мб: [email protected]

По факту отримання сертифікату його копію також варто надіслати контрагенту задля уникнення безпідставних судових позовів. Як видно з усього вищенаведеного форс-мажор далеко не завжди є рятівним плотом, що позбавляє зобов’язань, та й визначитися коли саме на нього можна посилатися – не так просто. У зв’язку із цим при виникненні складнощів із виконанням угод, радимо спочатку порадитися із юристами, перш ніж відмовлятися від своїх зобов’язань. В протилежному випадку безпідставне невиконання може розцінюватися дефолтом та призвести до стягнення штрафних санкцій за договором або законом. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама