https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 29 Apr 2024 16:40:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/derzstat-ukraini-finalizuvav-pokazniki-vrozau-2023https://agravery.com/uk/posts/show/derzstat-ukraini-finalizuvav-pokazniki-vrozau-2023Mon, 29 Apr 2024 16:40:00 +0300articleЗгідно з фінальними даними, у 2023 р. сумарний валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні становив 59,77 млн тонн (на 11% більше, ніж роком раніше), які було зібрано практично з 10,84 млн га (-8%) при врожайності 55,2 ц/га (+21%). Такі уточнені дані 26 квітня оприлюднив Держстат. Зокрема, врожай пшениці у 2023 р. оцінюється у 21,63 млн тонн (+4,3%), ячменю – в 5,5 млн тонн (-2%), кукурудзи – в 31,03 млн тонн (+18%). Також минулого року зафіксовано збільшення виробництва більшості інших зернових культур: гречки – до 210,7 тис. тонн (+43%), проса - до 203,5 тис. тонн (збільшення у 2,2 раза), вівса – до 427,3 тис. тонн (+13%), Крім того, збільшилось і загальне виробництво зернобобових культур – до 460,6 тис. тонн (+38%). Єдиною зерновою культурою, врожай якої у 2023 р. скоротився, є жито - 231,2 тис. тонн (-26,4%). Що стосується олійних культур, то валовий збір насіння соняшнику у 2023 р. збільшився до 12,76 млн тонн (+13%), насіння ріпаку – до 4,18 млн тонн (+26%), соєвих бобів – до 4,74 млн тонн (+38%). Урожай українських цукрових буряків минулого року оцінюється в 13,13 млн тонн, що на 32% перевищило показник 2022 р.https://agravery.com/uk/posts/show/dosi-ta-holod-ne-zaskodili-shodam-zernovihhttps://agravery.com/uk/posts/show/dosi-ta-holod-ne-zaskodili-shodam-zernovihMon, 29 Apr 2024 14:30:00 +0300articleДощі та зниження температури повітря, що спостерігалося протягом останніх днів на більшій частині території України, не завдали суттєвої шкоди сходам ранніх зернових культур. До такого висновку прийшли фахівці Національної академії аграрних наук України, повідомило 26 квітня Мінагрополітики з посиланням на дані моніторінгу, проведеного установою. «Кінець другої – початок третьої декад квітня в Україні характеризувалися прохолодною і дощовою погодою. У північних, центральних та західних областях в ніч з 18 на 19 квітня стовпчик термометра на поверхні ґрунту опускався до мінусових значень (від - 0,6°С до - 2°С). Разом з тим, це короткочасне зниження температури повітря, яке тривало протягом 4-5 годин, не завдало серйозної шкоди сходам ранніх зернових культур», - зазначили вчені. Також повідомляється, що станом на 20 квітня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту (0-20 см) були достатніми та оптимальними (21-40 мм продуктивної вологи і більше), на багатьох площах західних, північних, місцями у центральних областях відмічалося перезволоження верхніх шарів ґрунту. Лише на окремих площах південних та східних областей орний шар ґрунту був недостатньо (11-20 мм), місцями – незадовільно (менше 10 мм) зволожений. «Вологозапаси метрового шару ґрунту (0-100 см) під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (121-170 мм продуктивної вологи і більше). На окремих площах південних та Харківської областей вологозабезпечення метрового шару ґрунту було задовільним (90-119 мм), в окремих районах Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей – недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи)», - додається у повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/polaki-rozblokuvali-vsi-punkti-propusku-na-kordoni-z-ukrainouhttps://agravery.com/uk/posts/show/polaki-rozblokuvali-vsi-punkti-propusku-na-kordoni-z-ukrainouMon, 29 Apr 2024 12:47:00 +0300article29 квітня польські фермери припинили блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску "Гребенне – Рава-Руська" на кордоні з Україною. Оформлення та пропуск через кордон у двох напрямках здійснюється у звичайному режимі. Протестувальники покинули місця страйку. Про це 29 квітня повідомляє ВАР. Згідно з інформацією Держприкордонслужби, вантажівки, які переміщують зернові культури, можуть слідувати територією Польщі виключно в режимі транзиту.  ВАР висловлює подяку польським асоціаціям за розуміння складної ситуації та прийняття зваженого рішення на користь спільного розвитку економічно важливого сектору для обох держав.  Дякуємо Міністерству сільського господарства та розвитку села Польщі та Міністерству аграрної політики та продовольства України за досягнутий позитивний результат конструктивних перемовин. А також нашим литовським партнерам голові Комітету у справах села Сейму Республіки Литва Вікторасу Пранцекісу, Голові Комітету з економічних питань Сейму Республіки Литва Казису Старкевічюсу за підтримку та всебічне сприяння у вирішенні україно-польського питання.   Наголошуємо на необхідності продовження подальшої роботи міжурядових груп у складі представників галузі та профільного міністерства та готуємося до чергової зустрічі 7-го травня. Очікуємо подальший фаховий діалог та координацію зусиль для спільної роботи.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-kordon-polski-fermeri-rozblokuvali-punkt-propusku-rava-ruska-grebennehttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-kordon-polski-fermeri-rozblokuvali-punkt-propusku-rava-ruska-grebenneMon, 29 Apr 2024 12:25:00 +0300articleНа польсько-українському кордоні 29 квітня у пункті пропуску «Рава-Руська — Гребенне» відновився рух вантажівок. Про це повідомила Держприкордонслужба.  Польські фермери припинили блокування вантажівок, тому тепер оформлення та пропуск через кордон у двох напрямках здійснюється у звичайному режимі. Водночас на в’їзд до Польщі не пропускатимуть вантажівки, які переміщують зернові культури. Цей вид вантажу можуть перевозити по території Польщі лише транзитом. https://agravery.com/uk/posts/show/var-vidznacae-10-ricca-dialnosti-dosagnenna-ta-perevagi-asociaciihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-vidznacae-10-ricca-dialnosti-dosagnenna-ta-perevagi-asociaciiMon, 29 Apr 2024 10:45:00 +0300articleПровідна профільна асоціація - Всеукраїнська аграрна рада відзначає ювілей. 10 років тому 10 агропідприємств обʼєдналися і створили ВАР аби послідовно та системно приносити зміни в агросектор на законодавчому та виконавчому рівнях. Про це 29 квітня пише пресслужба ВАР. Сьогодні ВАР – це потужна рушійна сила в агросекторі, яка налічує понад 1200 учасників в усіх куточках України. «За 10 років нам вдалося багато чого зробити: від мінімального податкового зобовʼязання - до недопуску іноземців до ринку землі. Ми – єдина асоціація, яка має власний аналітичний центр, і єдина громадська спілка, яка виконує важливу гуманітарну місію під час війни і багато допомагає ЗСУ (понад 1800 транспортних засобів ми відправили на фронт нашим військовим). Це все було б не можливо без вас, шановні аграрії, за що вам велика подяка. Окремо, хочу подякувати колективу ВАР за вклад у розвиток нашої організації! Перемоги всім нам, здоров’я та успіхів!», - привітав ВАРівців очільник асоціації Андрій Дикун. Досягнення та переваги ВАР: це команда експертів аналітичного центру «Розумна країна», які одночасно працюють у понад 20 напрямках для впровадження якісних змін в агросекторі.  це благодійна місія. У 2022 році ми створили благодійний фонд SAVE UA аби допомагати українцям вистояти під час війни та пришвидшити перемогу.  це розвиток освіти в регіонах та молодіжного руху в агросекторі. Український аграрний ліцей, який заснований головою ВАР Андрієм Дикуном, функціонує за підтримки учасників асоціації. Заклад навчає за найновішими освітніми методиками та випускає відмінників. це корпоративна безпека, завдяки створеній на базі асоціації охоронній компанії Гайдамаки. Її фахівці попереджають та відбивають рейдерські атаки будь-якої складності і ніколи не переходять на бік опонента. це розвиток кооперативного руху, за яким – майбутнє українського агросектору. Заснований ВАР Перший український сільськогосподарський кооператив (ПУСК) довів, що разом можна боротись з монополією і відкривати нові ринки. Щоб приєднатись до ВАР, заповнюйте форму https://unite.uacouncil.org, або телефонуйте +38 067 472 12 44.https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-zerna-v-kvitni-perevisiv-5-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-zerna-v-kvitni-perevisiv-5-mln-tonnMon, 29 Apr 2024 09:20:00 +0300articleЗгідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 26 квітня з початку 2023/24 МР Україна експортувала 40,289 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 5,238 млн тонн було відвантажено в поточному місяці, повідомила пресслужба Мінагрополітики України. При цьому зазначається, що станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 41,149 млн тонн, з яких у квітні – 3,173 млн тонн. У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано: - пшениці – 15,404 млн тонн (у квітні – 1,562 млн тонн); - ячменю – 2,178 млн тонн (207 тис. тонн); - жита – 1,2 тис. тонн (0,2 тис. тонн); - кукурудзи – 22,231 млн тонн (3,461 млн тонн). Сумарний експорт українського борошна станом на 26 квітня також поступається минулорічному показнику (126,3 тис. тонн) і оцінюється у 85,7 тис. тонн (у квітні – 6,5 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 81 тис. тонн (5,9 тис. тонн).https://agravery.com/uk/posts/show/paek-vperse-bude-virosuvati-souhttps://agravery.com/uk/posts/show/paek-vperse-bude-virosuvati-souMon, 29 Apr 2024 08:10:00 +0300articleВ 2024 р. ТОВ «СП «ПАЕК» (Миколаївська обл.) вперше ввело в структуру посівів нові культури – яру пшеницю та сою. Про це повідомляє пресслужба компанії. Як уточнюється, для сівби ярої пшениці було обрано тверді сорти – «Харківська 39 еліта» та «Діана еліта». Це скоростиглі та середньостиглі сорти зернової степового екотипу, які до того ж є посухостійкми. «Поля під ярою пшеницею – під зрошуванням та на багорі. Перед поливом внесли азотні добрива», - уточнюється у повідомленні. Щодо сої, то під цю олійну в господарствах ПАЕК загалом цьогорія відведено близько 5 тис. га.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-robotodavci-vidcuvaut-gostrij-brak-personaluhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-robotodavci-vidcuvaut-gostrij-brak-personaluMon, 29 Apr 2024 07:10:00 +0300article4% українських роботодавців відчувають дефіцит кадрів — це на 19% більше, ніж восени 2023 року. Це стимулює компанії пропонувати все більш щедрі пакети стимулів для залучення та утримання кваліфікованих працівників. Про це йдеться у дослідженні ринку праці України від Європейської Бізнес Асоціації. Згідно з результатами, 74% роботодавців відчувають брак персоналу, 17% - частково відчувають, 7% - не відчувають. Як допомагають працівникам у 2023 році 97% респондентів підтвердили, що компанії в повному обсязі виплачують заробітну плату, 85% - виплачують бонуси та премії, 49% - забезпечували психологічну підтримку працівників, а 47% - організовували освітні курси для всіх працівників. Серед іншої допомоги було відмічено, що деякі компанії продовжують сплачувати податки працівників, які проживають за кордоном, та відкрили працівникам міжнародні програми медичного страхування. Також є компанії, які компенсують працівникам витрати за використання електроенергії, інтернету та частину витрат на оренду житла. Зміни у 2023 році: 79% компаній підвищили заробітну плату; 46% компаній розширили функціонал та найняли нових працівників; 36% компаній збільшили бюджети на розвиток, навчання та утримання персоналу; 27% компаній підвищили бонуси та премії; 10% компаній скоротили персонал. На скільки відсотків підвищили з.п. працівникам? 44% респондентів — підвищили з.п. на 10−15%, 25% - на 16−20%, 4% - більше ніж на 21%, 16% - менше ніж на 10%, 2% - більше ніж на 31%. У 2024 збільшення зарплат планують 72% компаній, бюджетів на навчання — 39%, кількість працівників — 35%, вихід на нові ринки — 32%.      https://agravery.com/uk/posts/show/banki-skorotili-vvezenna-dolariv-ta-evro-v-ukrainuhttps://agravery.com/uk/posts/show/banki-skorotili-vvezenna-dolariv-ta-evro-v-ukrainuMon, 29 Apr 2024 06:05:00 +0300articleОбсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли до України в березні 2024 року, становив 855 млн. доларів. Це на 25% менше, ніж у лютому 1,138 млрд. доларів. Про це свідчать дані НБУ. При цьому банки ввезли за березень 622 млн доларів і євро на 232 млн доларів в еквіваленті. За даними НБУ, за березень з України вивезли валюти на 70 млн доларів.  https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-mozut-otrimati-kompensaciu-za-silgosptehniku-44-vitciznanih-virobnikivhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-mozut-otrimati-kompensaciu-za-silgosptehniku-44-vitciznanih-virobnikivSun, 28 Apr 2024 11:05:00 +0300articleАграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників, повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Урядовий портал». В оновлений перелік вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, включено 2 289 номенклатурних позицій продукції 44 виробників. «Завдяки програмі компенсації вартості сільгосптехніки розраховуємо не лише надати поштовх для розвитку українських машинобудівних підприємств, а й допомогти нашим аграріям, які зможуть стати більш конкурентоздатними на ринку за рахунок зниження витрат на основні засоби виробництва. Окрім того, ця програма допоможе агровиробникам оновити парк техніки і стати більш продуктивними. Цього року на реалізацію програми ми заклали в бюджет 1 млрд грн і розраховуємо, що підтримкою від держави зможуть скористатись близько 4 тисяч аграріїв», – зазначила перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка підписала наказ про затвердження оновленого переліку техніки.  Серед доданих до переліку позицій, зокрема, трактори для сільського та лісового господарства, грунтообробна техніка та обладнання (плуги, борони, культиватори), посівні та грунтообробні комплекси, насіннєві бункери та накопичувачі-перевантажувачі зерна, машини для очищення, сортування, калібрування насіння, зернових та бобових культур, навантажувачі зерна, машини для внесення мінеральних добрив, обприскувачі для хімічного захисту сільськогосподарських культур, тракторні причепи та причепи-самоскиди для перевезення зерна, обладнання для утримання свиней, ВРХ та телят, для доїння корів, техніка та обладнання для садівництва і ягідництва, обладнання для сушіння зерна. По мірі надходження та розгляду нових заявок від виробників техніки та обладнання перелік буде оновлюватися. Щоб бути включеним до переліку, виробник має подати заявку та документи до неї до Мінекономіки. Заявки щодо включення техніки до переліку в поточному бюджетному періоді подаються до 31 жовтня. Щоб отримати 25% компенсації вартості придбаної техніки чи обладнання,  агровиробник має обрати постачальника з переліку на сайті Мінекономіки, придбати необхідну техніку та подати до уповноваженого банку заявку та підтвердні документи.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-polsi-uhvaliv-viplatu-dotacij-agrariam-za-prodane-zernohttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-polsi-uhvaliv-viplatu-dotacij-agrariam-za-prodane-zernoSun, 28 Apr 2024 08:05:00 +0300articleУряд Польщі прийняв постанову, яка визначає план допомоги польським фермерам. Про це 25 квітня заявив керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабєц, повідомило АПК-Інформ з посиланням на  RFM. «Уряд вирішив прийняти постанову, яка визначає повний план допомоги польським фермерам, а саме допомогу, пов’язану з наслідками війни в Україні та наслідками, які вплинули на польський ринок у зв’язку з цією війною. Серед цих наслідків - широке відкриття митних кордонів ЄС, кордонів Польщі, надлишковий приплив зерна з України, дестабілізація польського ринку», - сказав Я. Грабець. Також, за його словами, реалізація заходів, передбачених постановою, гарантує, що надлишок зерна, який знаходиться на складах у фермерів, «буде експортований до наступного врожаю». Зі свого боку заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак уточнив, що аграрії, які продали своє зерно в період з 1 січня по 10 березня п.р., отримають доплату в розмірі 200 злотих за тонну. У разі ж, коли продаж зерна відбуватиметься з 11 березня і до кінця травня, розмір доплати становитиме 300 злотих за тонну. «Це положення, яке було підготовлене останніми тижнями, передбачає конкретну допомогу для польських фермерів і адресоване тим, хто продав своє зерно – йдеться про пшеницю, жито, тритикале, зернові суміші чи ячмінь», - зауважив заступник міністра.https://agravery.com/uk/posts/show/dosi-zatrimuut-posivnu-v-ukraini-ta-mozut-vplinuti-na-vrozajhttps://agravery.com/uk/posts/show/dosi-zatrimuut-posivnu-v-ukraini-ta-mozut-vplinuti-na-vrozajSat, 27 Apr 2024 11:30:00 +0300articleЗливи майже в усіх регіонах України затримали весняну сівбу 2024 року приблизно на 20% порівняно з 2023 роком і потенційно можуть вплинути на врожай, заявив  міністр сільського господарства Микола Сольський, повідомляє Рейтерс. «Відставання, порівняно з 2023 роком, становить 20%. Має вже йти сівба кукурудзи, але її немає, і це недобре. Ми, звісно, все посіємо, але питання у тому, в які терміни», — сказав журналістам Сольський. Він не назвав точних цифр, проте його міністерство заявило у п’ятницю, що українські фермери наразі засіяли понад 2 мільйони гектарів ярих культур, у тому числі 748 700 гектарів кукурудзи. Міністерство не надало даних для порівняння з минулим роком. У березні в міністерстві заявили, що площі посіву кукурудзи у 2024 році, ймовірно, скоротяться на 4,5% до 3,863 млн га з 4,043 млн га у 2023 році. У прогнозі також йдеться про те, що врожай зерна в Україні, ймовірно, впаде приблизно до 52 мільйонів тонн цього року з 58 мільйонів тонн у 2023 році, в основному через очікуване зменшення посівних площ. Прогноз урожаю міністерства показує, що цього року країна може зібрати 27 мільйонів тонн кукурудзи, 19 мільйонів тонн пшениці та 5 мільйонів тонн ячменю. Урожай зернових в Україні в 2023 році склав близько 60 млн. тонн, у тому числі 22,2 млн. тонн пшениці, 30,5 млн. тонн кукурудзи та 5,7 млн. тонн ячменю.https://agravery.com/uk/posts/show/silskogospodarski-pidpriemstva-kilkoh-oblastej-narostili-pogoliva-vrh-za-ostannij-rik-popri-vijnuhttps://agravery.com/uk/posts/show/silskogospodarski-pidpriemstva-kilkoh-oblastej-narostili-pogoliva-vrh-za-ostannij-rik-popri-vijnuSat, 27 Apr 2024 08:15:00 +0300articleПомітне певне сповільнення темпів скорочення поголів’я ВРХ, у тому числі корів, в річному розрізі. Порівняно до попереднього місяця загальне поголів’я ВРХ навіть збільшилось. Сільськогосподарські підприємства кількох областей наростили поголів’я ВРХ за останній рік попри наслідки війни та економічні виклики, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За попередніми даними Мінагро, станом на 1 квітня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 330,5 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 263,8 тис. корів. Порівняно до 1 березня 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилось на 76 тис. голів (+3%), а чисельність корів збільшилась на на 3,3 тис. голів (+0,3%). Порівняно до 1 квітня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 172,4 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 91,1 тис. голів (-7%). Близько 39% тварин утримується на промислових підприємствах, а 61% – в господарствах населення. Помітне певне сповільнення темпів скорочення поголів’я ВРХ порівняно до минулорічного періоду. Для порівняння, станом на 1 квітня 2023 року Україна втратила 264,4 тис. голів ВРХ (-10,6%) і 138,4 тис. корів (-10,25%) порівняно до аналогічного періоду 2022 року. В промисловому секторі утримується 916,1 тис. голів ВРХ, що на 3,4 тис. голів (+0,4%) більше ніж місяць тому. Поголів’я корів на підприємствах склало 378,7 тис. голів, що на 2,3 тис. голів більше (+0,6%) порівняно до 1 березня 2024 року. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 25,9 тис. голів (-3%), а кількість корів зменшилася на 12,9 тис. голів (-3%).   В присадибному секторі знаходиться 1 млн 414,4 тис. голів ВРХ, що на 72,6 тис. голів (+5%) більше порівняно до 1 березня 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 квітня 2024 року склала 885,1 тис. голів, що на 1 тис. (+0,1%) більше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 146,5 тис. голів (-10%), а кількість корів зменшилася на 78,2 тис. голів (-9%). Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила справи. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я. Багато фермерів утримуються від збільшення поголів’я корів в умовах воєнного часу і дефіциту обігових коштів. Утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва молока і зростання витрат на підготовку кормів, дизельне паливо та електроенергію. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати зростають швидше ніж ціни на готову продукцію і очікується зростання вартості кормів через подальшу стабілізацію цін на зернові та олійні культури, зростання вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності українців. Викликом для фермерів залишається скорочення пасовищ та сільськогосподарських земель для посівної внаслідок забруднення мінами та снарядами. Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Хоча, серед присадибних господартсв є виключення. Порівняно до минулого року в господарствах населення поголів’я ВРХ збільшилось в Запорізькій області на 9% і в Харківській області на 1%. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни. За попередніми даними Мінагро, поголів'я ВРХ збільшилось на сільськогосподарських підприємствах в Тернопільській області на 11%, в Закарпатській області на 6%, в Миколаївській області на 4%, у Винницькій області на 2%, в Івано-Франківській області на 1% порівняно до 1 квітня минулого року. В регіональному розрізі близько 53,5% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях: Хмельницька область – 215,8 тис. голів; Вінницька область – 187,3 тис. голів; Полтавська область – 181,7 тис. голів; Тернопільська область – 144,6 тис. голів; Одеська область – 136,9 тис. голів; Чернігівська область – 127 тис. голів; Черкаська область – 126,2 тис. голів; Закарпатська область – 125,7 тис. голів.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-na-ekvatori-vesnanoi-posivnoi-zasiano-25-mln-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-na-ekvatori-vesnanoi-posivnoi-zasiano-25-mln-gaFri, 26 Apr 2024 15:50:00 +0300articleНа контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 546 тис. га зернових та зернобобових культур, що становить близько половини від плану. Про це 26 квітня повідомило Мінагрополітики. З яких, зокрема: кукурудзи – 1 189 тис. га; ячменю – 761,5 тис. га; пшениці – 223,3 тис. га; гороху – 159,2 тис. га; вівса – 146,6 тис. га. За минулий тиждень аграрії посіяли 492,9 тис. га зернових та зернобобових культур.  Найбільше: На Київщині – 27,7 тис. га пшениці, 40,6 тис. га ячменя, 5,1 тис. га гороху та 4,3 тис. га вівса. Дніпропетровська – 21,1 тис. га пшениці, 49,9 тис. га ячменю, 14,07 тис. га гороху, 0,9 тис га вівса; На Тернопільщині  – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса. У Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса; На Житомирщині - 14,7 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменя, 2,85 тис. га гороху та 21,1 тис. га вівса; На Вінниччині - 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса. Соняшнику посіяно 1 996,9 тис. га, сої - 208,6 тис. га, цукрових буряків -  238,7 тис. га.  Аграрії Вінниччини, Полтавщини, Хмельниччини, Буковини та Чернігівщини завершили сівбу цукрових буряків.https://agravery.com/uk/posts/show/ministra-agrarnoi-politiki-ta-prodovolstva-ukraini-mikolu-solskogo-zvilneno-z-pid-vartihttps://agravery.com/uk/posts/show/ministra-agrarnoi-politiki-ta-prodovolstva-ukraini-mikolu-solskogo-zvilneno-z-pid-vartiFri, 26 Apr 2024 13:01:00 +0300articleЗа Міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського внесено заставу у розмірі 75,7 млн грн. Розмір застави визначений рішенням Вищого антикорупційного суду.  Про це 26 квітня повідомило Мінагрополітики. Миколу Сольського звільнено з-під варти і він продовжує виконувати повноваження Міністра аграрної політики та продовольства України.https://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-svinini-vidsutne-ocikuvane-peredsvatkove-pozvavlenna-torgivlihttps://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-svinini-vidsutne-ocikuvane-peredsvatkove-pozvavlenna-torgivliFri, 26 Apr 2024 12:10:00 +0300articleУ другій половині квітня ціни на живець свиней забійних кондицій продемонстрували незначне послаблення, звітують аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами щотиженового моніторнгу закупівельних цін. Торги минулого тижня завершилися послабленням цін закуіпвілі живня на 1-3% порівняно з попереднім. Не дивлячись на корекцію, в Центрі та на Сході котирування переважно залишилися в межах минулотижневого діапазону - 63-65 грн/кг. Натомість в Західних областях котирування подекуди послабилися до 62 грн/кг. Середньозважена ринкова позначка склала 63,35 грн/кг, що на 1,7% поступається минулотижневій. За два тижня до Великодня більшість представників м'ясопереробки не відзначають передсвяткового пожвавлення торгівлі, на яке розраховували: відгуки про незначну позитивну динаміку лунають, проте вона істотно слабша за традиційну активізацію напередодні свята. Незважаючи на це, очікування кращих погодних умов вже цими вихідними та наближення "впритул" до Великодня, все ще підтримує сподівання операторів на активнішу реалізацію наступного тижня.https://agravery.com/uk/posts/show/solskij-podav-u-vidstavku-z-posadi-ministra-agrarnoi-politiki-ta-prodovolstva-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/solskij-podav-u-vidstavku-z-posadi-ministra-agrarnoi-politiki-ta-prodovolstva-ukrainiFri, 26 Apr 2024 10:19:00 +0300articleМіністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський подав до Верховної Ради України заяву про відставку зі вказаної посади. Про це 25 квітня на своїй сторінці у Facebook повідомив голова ВРУ Руслан Стефанчук, пише АПК-Інформ. «Відповідно до пункту третього частини першої статті 18 Закону України «Про Кабінет міністрів України» прошу прийняти мою відставку з посади міністра аграрної політики та продовольства України», - йдеться в тексті заяви М. Сольського, датованій 25 квітня, фото якої оприлюднив Р. Стефанчук. «Заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань», - додав спікер. Нагадаємо, що цього тижня Національне антикорупційне бюро України винесло М. Сольському підозру в заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.https://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ukrainskogo-vrozau-gorohu-2024-roku-bude-eksportovano-antonina-sklarenkohttps://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ukrainskogo-vrozau-gorohu-2024-roku-bude-eksportovano-antonina-sklarenkoFri, 26 Apr 2024 09:07:00 +0300articleБільшість українського врожаю  гороху 2024 року буде експортовано. Про це розповіла очільниця Асоціації бобових України Антоніна Скляренко, повідомляє пресслужба СВСБУ. “У 2024 році Україна збере не менше 400 тис. тонн гороху. Середня врожайність бобової становить 2,3 ц/га, окремі виробники збирають до 3ц/га. До війни внутрішнє споживання гороху становило 65-75 тис. тонн, зараз воно вдвічі менше. Україна споживає не більше 40 тис. тонн бобової, решту – експортуємо”, - розповіла очільниця профільної асоціації. В Україні площі під горохом продовжать збільшуватися у 2025 році. “Цьогоріч очікуємо, що аграрії засіють понад 160 тис. га гороху. На жаль, з господарського обороту випадуть заміновані та окуповані території. Два основних чинника впливають на збільшення посівних площ –  можливості експорту до Індії та Китаю. В березні закупівельні ціни вже зросли на 2 тис. грн на тонні у порівнянні з передноворічними показниками. Але найвищими будуть ціни, коли розпочнуться поставки українського гороху на ринок Китаю, який є преміальним. Тому площі бобової зростають і ще більше зростуть у наступному сезоні 2025 року”, - зазначила Антоніна Скляренко. Перспективним для українських виробників є експорт продуктів переробки гороху. “Окрім Індії та Китаю український горох експортується до Пакистану, Туреччини, ЄС. Наші виробники почали переробляти горох на колотий – такий продукт є більш цікавим по ціні, користується попитом в ОАЕ та Саудівській Аравії. З ринками потрібно працювати: аграріям їздити на міжнародні виставки, переймати досвід та налагоджувати нові контакти”, - вважає експертка. Відео ефіру https://www.youtube.com/watch?v=IgWypp_sCe0https://agravery.com/uk/posts/show/vrozaj-plodovih-pid-zagrozou-cerez-nadmirni-kvitnevi-opadihttps://agravery.com/uk/posts/show/vrozaj-plodovih-pid-zagrozou-cerez-nadmirni-kvitnevi-opadiFri, 26 Apr 2024 08:25:00 +0300articleАгрометеорологічні умови в Україні у більшості днів другій декаді квітня були задовільними для проведення польових робіт з обробітку ґрунту під посів та сівби ярих культур. Це у своєму декадному звіті констатували фахівці Укргідрометеоцентру. «Проте часом через дощі та значне перезволоження ґрунту робота сільськогосподарської техніки була неможлива в центральних та північних областях. Одночасно умови для росту та розвитку озимих та ранніх посівів ярих культур складалися цілком сприятливо, рослини додали в рості, відбулися фазові зміни розвитку. Підвищене теплозабезпечення посівів у другій половині березня та у квітні зумовило розвиток ранніх зернових майже на місяць раніше середніх багаторічних строків», - зазначили агрометеорологи. Разом з тим зауважується, що дощова похмура погода з сильним вітром у другій половині декади, що збіглася з періодом масового цвітіння плодових культур, була несприятливою для їх запилення. Погодні умови сприяли поширенню грибкових хвороб плодових, зокрема моніліозу. «Опади, що відмічалися впродовж декади майже по всій території країни, поповнювали запаси продуктивної вологи в усіх шарах ґрунту на всій території країни. Лише в південних районах Дніпропетровської та в Херсонській областях, де кількість опадів була значно меншою від норми, запаси вологи зменшилися до недостатніх», - йдеться у звіті.https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-spivpracu-z-odnieu-z-najbilsih-naftopererobnih-kompanij-evropihttps://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-spivpracu-z-odnieu-z-najbilsih-naftopererobnih-kompanij-evropiFri, 26 Apr 2024 07:10:00 +0300articleАгрохолдинг Kernel підписав контракт на поставку палива з ORLEN – однією з найбільших нафтопереробних компаній Європи. Про це повідомляється на сторінці Kernel у Facebook. «Ми продовжуємо розширювати портфель надійних постачальників серед лідерів індустрії. Це партнерство дозволить збалансувати наш пул контрактів з формульним ціноутворенням та стане важливим кроком у забезпеченні стабільності для нашого бізнесу. Перші авто вже завантажені та прямують на агропідприємства Kernel», - ідеться в повідомленні. Як зазначається, ORLEN має наразі найбільшу мережу з 3400 автозаправних станцій у Центральній Європі, зокрема в Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині та Литві. Свою продукцію виробник реалізує в понад 100 країнах на шести континентах.