Желько Ерцег: За рік ми зекономили $60 млн, знижуючи вплив людського фактора

Десять років тому "Астарта-Київ" вийшла на IPO. Через десять років це один з найбільших агрохолдингів України, абсолютний лідер в цукровій галузі, який постійно вкладає грощі в нові технології. Під час прес-туру глобинським кластером «Астарти» Agravery.com поспілкувався з топ-менеджером про діяльність «Астарти» та інновації, які дозволяють компанії утримувати позиції лідера.

 П’ЯТЬ фактів про «Астарту»

1. «Астарта» першою з українських компаній розмістила акції на фондовій біржі. За 10 років ціна акцій агрохолдингу виросла на 73% (в доларах), демонструючи найкращу динаміку зростання капіталізації серед українських публічних агрокомпаній. Щорічний середній темп зростання доходів «Астарти» складав 15%, показника EBITDA — 33%. З моменту ІРО компанія вклала у розвиток понад 500 млн дол. інвестицій.

2. «Астарта» є найбільшим виробником цукру в Україні. За десять років обсяг зріс у 2,2 рази, до 355 тис. т у 2015-му. Компанії належить 9 цукрових заводів.

3. Земельний банк «Астарти» становить 250 тис. га в Полтавській, Харківській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій і Тернопільській обл. Компанія входить в п’ятірку найбільших виробників зерна. Урожай зернових і олійних культур у 2015 році склав 790 тис. т.

4. «Астарта» є одним з найбільших в Україні виробників молока. Поголів’я ВРХ перевищує 30 тис., у тому числі 15,6 тис. корів. Середній річний надій на корову в 2015 році склав 6600 л. Загальний обсяг виробництва молока — 103 тис. т.

5. В 2014 році компанія запустила завод з переробки сої річною потужністю 220 тис. т. Дохід від його діяльності в структурі доходів «Астарти» в 2015 році склав 16%. Крім того, компанія має біогазовий комплекс, 2 насіннєві заводи, 5 елеваторів. Потужності одночасного зберігання зернових становлять 400 тис. т.

— Желько, яка зараз стратегія розвитку компаніх? 

— Ми пройшли етап швидкого росту, що передбачав нарощування земельного банку й введення в дію виробничих потужностей. Зараз холдинг зосередився на підвищенні ефективності використання активів. Йдеться про системний органічний ріст компанії, що не можливо без удосконалення управління, модернізації технологій, реорганізації виробничих ланок. Один з підходів — зміна системи контролю за собівартістю сільськогосподарської продукції. За результатами минулого маркетингового року, порівняно з попереднім, компанія на 20% зменшила витрати в структурі собівартості для рослинництва і на 15% — тваринництва.

— Про які цифри йдеться?

— В абсолютних цифрах це близько 60 мільйонів доларів при тому ж обсязі землі та поголів’ї тварин, що й роком раніше.

— За рахунок чого вдалося підвищити рентабельність виробництва?

— Тут є кілька моментів. Перший — абсолютно новий підхід до витрат. Два роки тому ми переформатували наш бюджет, ввели систему план-факторного аналізу. Ми щомісяця слідкуємо за виконанням план-факту бюджету, не допускаючи в жодній агрофірмі вихід за визначені рамки. Другий момент — зміни в технологіях виробництва. Наприклад, у позаминулому році ми перші в Україні почали використовувати стартові фосфорні добрива під час сівби, як це роблять у США. Також за американським досвідом запустили пілотний проект precision farming — точного землеробства. Це включає картографування та зонування полів, глибокий аналіз ґрунтів, для чого маємо дві лабораторії, підготовку насіннєвого матеріалу, використання новітньої посівної техніки і обприскувачів. Це дає змогу отримувати оптимальну густоту посівів, контролювати розвиток рослин, вносячи добрива і засоби захисту диференційовано, залежно від потреб кожної ділянки поля.

Читайте також: Персональний дощ: на що «Астарта» додатково витрачає тисячу доларів на гектар

Третє — це комплекс контрольних інструментів. Контролювати виробничий процес в рамках одного заводу легко. Коли йдеться про сотні тисяч гектарів — це зовсім інше. Для цього ми запровадили технології контролю виробничих процесів, які об’єднали в унікальну комплексну IT-систему.

— Коли система почала працювати?

— Був тривалий підготовчий період. Закупили обладнання, дописали модулі, які нам потрібні, внесли дані про техніку. В кінці 2014 року вже мали готовий продукт.

З осені 2014 року операційним директором агропромислового холдингу «Астарта-Київ» є Желько Ерцег. Десять років він пропрацював в найбільшій аграрній компанії Сербії MK Group. Після чого вісім років провів у дочірньому підприємстві MK Group — «Агро Інвест Україна», керуючи бізнесом і впроваджуючи новітні технології. 

— Що саме доводиться контролювати?

— Йдеться про всі основні джерела витрат і ефективність використання техніки. Скажімо, увійшовши в систему, ми можемо перевірити роботу трактора в полі, отримати дані про його місцезнаходження, швидкість руху, витрату пального, з яким знаряддям він працює, хто перебуває за кермом. Програмне забезпечення надає нам повну інформацію в режиму реального часу. Крім того, це створює базу даних для оперативної звітності. Якщо раніше від виконання роботи до звіту проходило кілька тижнів, зараз ми все бачимо в онлайн-режимі.

Головна мета — знизити до мінімуму вплив людського фактора. І стосується це не лише операторів техніки. Ми запустили проект «мобільний агроном», яким виключаємо людський фактор в плані контролю за роботами на полі і звітності. Головний агроном через диспетчера дає завдання кожному агроному на планшет. Після завершення роботи агроном закриває операцію, і дані по ній миттєво звантажується в «1С».

— Контроль здійснюється на рівні агрофірм чи центрального офісу?

— У кожній агрофірмі є центр, який займається GPS-моніторингом. Є люди, відповідальні як за технічну частину, так і за звітність. Також у Києві почав функціонувати центр, який відслідковує порушення. Програма дає змогу отримувати повідомлення у разі зливання пального, незапланованого виїзду техніки з поля, роботи в заборонених зонах, наприклад, на чужих елеваторах, збільшення чи зниження робочої швидкості. Це зменшує ступінь ризику. На сьогодні ми бачимо в системі 2200 одиниць техніки.

— Які практичні результати отримали від використання ІТ-системи?

— У нас були факти розкрадання пального. Трактористи придумували різні способи, щоб обманути електронні системи тракторів і датчики рівня пального в баках. Зараз можна говорити про те, що зливи пального різко скоротилися. Ми провели аналіз за 2015, 2014, 2013 роки, взяли бази даних по одній і тій самій техніці на одних і тих самих роботах. Загальна економія склала 12%. Тобто один і той же трактор на тій же операції з тим же водієм в 2015 році витрачав пального менше, ніж у 2014 чи 2013 році.

Крім того, підвищилася якість робіт. Кожна сівалка має діапазон робочих швидкостей. Якщо трактор перевищує швидкість, якість сівби погіршується. Система видає тривожне повідомлення, і ми можемо оперативно зв’язатися з трактористом і усунути порушення.

— Чи практикує компанія з технологіями автопілоту?

— Так, це ще один напрям, у якому ми активно працюємо. Ми маємо трактори, обладнані системами, які завдяки RТК-станціям рухаються заданим маршрутом полем з точністю 5 см. Тракторист тим часом здійснює контроль за роботою причіпного агрегату, приміром, сівалки. В нас є план доповнити RТК-станціями всі поля «Астарти» і дообладнати всю самохідну техніку автопілотами, звівши до мінімуму людський фактор і в цьому питанні.

— Які інноваційні проекти плануються в тваринництві?

— Наше тваринництво ми міняємо докорінно. Зараз у нас, як і кругом в Україні, основною ланкою діяльності є ферма, яка має стадо, спеціалістів, поля для вирощування кормових культур, спеціалізовану техніку. Ми відходимо від цієї концепції. У нас ферма буде виключно об’єктом, де знаходяться корови. Всі інші функції, зокрема, приготування кормів, ми централізуємо і віддамо на аутсорсинг. Для цього будуємо кормоцентри, де будемо готувати високоякісні раціони для всіх наших ферм у цьому регіоні. Наприклад, якщо йдеться про «Агрофірму імені Довженка», то на 15 ферм буде один центр, з якого корм доставлятиметься на місця.

Ветеринарний супровід теж буде сконцентрований у так звані сервісні бригади, які раз чи два на тиждень будуть приїжджати на ферму. У них будуть програми, які міститимуть дані як про стадо в цілому, так і про кожну корову. Тобто на фермі не буде постійного зоотехніка, ветлікаря. Плюс в тваринництві плануємо ряд GPS- та ІТ-рішень. Ми в реальному часі будемо бачити всю техніку, як вона працює. Будемо бачити до кілограма, скільки кожна ферма отримала кормів. І таким чином контролювати технологічну дисципліну.

— Де і коли запрацює перший кормоцентр?

— На Полтавщині, де сконцентрована половина нашого поголів’я. Осінню на «Агрофірмі імені Довженка» запустимо перший етап — приготування кормів. З наступного року завершимо роботи по зберіганню силосу.

— Скільки коштуватиме проект?

— Центр на обслуговування 16 тисяч голів обійдеться в 3,8 мільйона доларів.

— Яким є термін окупності?

— Два роки. За рахунок, по-перше, збільшення надоїв від стандартизації раціонів і підвищення якості кормів. По-друге, від економії. Найбільша економія буде від зменшення площ під вирощування грубих кормів. Ці поля займуть більш маржинальні культури.

— Чи планується ріст поголів’я?

— Стратегічно ріст поголів’я плануємо. Але на цей момент ми більше зосереджені на його консолідації. Те тваринництво, яке ми маємо, — це наслідок радянської системи. Є ферми, які потрібно закривати. Є ті, які навпаки перспективні і які ми будемо розширювати. Є плани з будівництва комплексів по 4— 5 тисяч голів кожний.