Реклама

Володимир Лапа: Будемо шукати донорські кошти на фінансування зарплат

Брак коштів, кадровий голод, величезний функціонал Держпродспоживслужби Володимир Лапа сприймає як виклики.

 

Створення Держпродспоживслужби — одна найгучніших реформ в сфері аграрної політики за останні роки. Втім, хоча з моменту рішення про її створення пройшло вже майже півтори роки, в її штаті залишається одна людина — голова. Хоча вже не той, що спочатку. Призначеного очолювати службу, створену спочатку як незалежний орган, Сергія Глущенка змінив Володимир Лапа, який тепер керує підпорядкованим Мінагрополітики органом. Про цю зміну підпорядкування та про те, наскільки це відповідає початковій ідеї зробити повністю незалежного контролера, він воліє не говорити. Але готовий розповідати про те, як розвиватиметься відомство, які секрети застосовуватиме очільник відомства аби забезпечити ефективне функціонування мультифункціонального органу та що ж саме може робити сьогодні Держпродспоживслужба. Про це  Володимир Лапа й розповів Agravery.com.

— Міністр агрополітики Олексій Павленко нещодавно заявляв про те, що вже 10 лютого, тобто наступного тижня, Держпродспоживслужба та її територіальні органи мають запрацювати. Наскільки реальний такий прогноз? Адже, наскільки мені відомо, для того, аби служба запрацювала, необхідно набрати близько 30% штату, прийняти положення про відомство, мати якесь фінансове забезпечення.

— Ми зробимо все можливе, щоб служба запрацювала. Проте я не виключаю, що ці терміни можуть бути зсунуті до 20 лютого. Ми зробимо все можливе, щоби і територіальний апарат, і центральні органи запустити з 1 березня. Якщо ми цього не зробимо, я думаю, у Кабміну будуть до нас обґрунтовані запитання. У кінці січня нарешті було прийнято рішення про фінансування Держпродспоживслужби, тому що кошти на фінансування деяких органів, що реорганізовуються, передбачено в бюджеті тільки на перший квартал, а далі, після реорганізації, ці структури вливаються в Держпродспоживслужбу, а кошти спрямовуються на фінансування господарських видатків Кабінету Міністрів.

Аналогічною була ситуація і минулого року — були кошти на господарські видатки Кабміну, які щомісячно окремими розпорядженнями  виділялись на фінансування певних органів. Логіка в тому, щоб через таку бюрократичну процедуру стимулювати працівників, реорганізовуватись та ліквідовуватись доволі важко.

— Яка сума виділена на фінансування нового органу?

— Згідно постанови, близько 490 млн грн, з яких приблизно 200 млн грн — спецфонд.

— Цієї суми достатньо?

— Що значить достатньо? Ми коли говоримо з бізнесом, зі стейкхолдерами, з колегами, з міжнародними партнерами, я розповідаю різні історії про те, як буду реформувати. Ключовий момент в тому, що ті органи, які вливаються до ввіреної мені структури, нажили собі певного іміджу. Імідж буває хороший і різний, то в них в основному різний. І зрозуміло, що треба щось міняти.

— Що саме?

— Кілька років тому я почув чітку концепцію щодо подолання корупції: чіткі процедури, нормальна мотивація по оплаті праці і невідворотність покарання. Це ті три речі, які не дуже  складні у формулюванні, але їх надто важко реалізувати в Україні.  По невідворотності покарання виносимо за дужки, тому що це сфера роботи силових органів, і тут наше завдання — оперативно звертатись до них щодо виявлених фактів корупції. Проте в цілому з реалізацією принципу є проблема. І всі в Україні це розуміють. По процедурах я розумію, що треба зробити. І сподіваюсь, що протягом трьох-шести місяців деякі речі ми запропонуємо, і спробуємо максимально реалізувати як в нормативно-правовій частині, через співпрацю із міністерствами, так і в частині адміністративних процедур.

— А щодо мотивації як?

— Мені прямим текстом задають запитання про рівень оплати. Часто питають: як змусити інспектора, який отримує 2-2,5 тис. грн, який має дружину, дитину, не брати хабарів? Тут ми повертаємось до питання — достатньо чи ні? Грошей ніколи багато не буває, але необхідно гарантувати інспекторам певний життєво-пристойний мінімум. Я зараз думаю над тим, щоб створити механізм, який би дозволяв виплачувати частково якісь стимулюючі надбавки за рахунок оптимізації та/або донорських коштів. Хоча є велика кількість програм, видатки на які взагалі не передбачаються.

НАЙЦІКАВІШЕ

У інтерв"ю Agravery.com Володимир Лапа розповів: 

1) термін запуску роботи Держспоживчслужби може бути здвинуто; 

2) для оснащення пунктів пропуску на кордонах грошей в бюджеті немає;

3) штат складатиметься трохи більше ніж з 10 тисяч працівників;

4) контролюватиме вакцінації з боку держави. 

— Що ви маєте на увазі? Наведіть кілька прикладів.

— Наприклад, ми повинні оснастити пункти пропуску на кордонах згідно європейських норм. А це інвестиції. Там для утримання продукції при відбиранні зразків повинно бути охолодження, просто під сонцем контроль в сфері ветеринарної медицини не провести. Це напрям, на який грошей немає в бюджеті і, як ми розуміємо, ближчим часом не буде. Тут ми звертаємося до донорів, шукаємо фінансування.

Така ж історія з лабораторними мережами. Зрозуміло, що та величезна мережа лабораторій, що дісталася  у спадок від тих органів, що реорганізуються та ліквідовуються, надмірна по охопленню, оскільки була орієнтована на тотальний державний контроль, від якого ми хочемо відійти. А по-друге, вона застаріла за оснащенням і зрозуміло, що треба буде оптимізувати, а потім ще і проводити акредитацію.

Тому говорити про те, достатньо чи ні виділених коштів, досить важко. Можна намалювати чесний прозорий бюджет з цифрами тричі більшими, ніж є зараз, і чекати їх вічно. Нам потрібно виходити з тих бюджетних реалій, які є.

— Тобто наразі претендувати на збільшення видатків для служби нереально?

— Так. Моя особиста позиція, що претендувати на щось більше можна лише після того, як буде показано певний результат роботи й ефективність використання бюджетних коштів. Тому й тендерні закупівлі, електронні закупівлі — все в планах роботи. Допоки я не покажу, що я не просто тримаюсь за якісь активи, які нікому не потрібні, але на яких раніше заробляли гроші, а формую дійсно нову службу із новими підходами, претендувати мені на збільшення фінансування просто немає змісту. Я сприймаю це як певний виклик.

Про кадри

— Повертаючись до питання штату. Скільки людей зараз у Держпродспоживслужбі й чи достатньо цього штату, аби відомство запрацювало й виконувало покладені на нього функції?

— Зараз штат Держпродспоживслужби складається з однієї особи. Це я. Загалом штатним розкладом у нас передбачено 303 людини в центральному апараті, і 9853 співробітники в територіальних органах. Тобто в цілому штат Держпродспоживслужби складатиметься трошки більше ніж з 10 тисяч працівників.

 

— А скільки наразі працівників у тих органах, що реорганізовуються?

— Близько 13 тисяч. Тобто фактично при завершенні реорганізації та ліквідації штатна чисельність зменшиться приблизно на 30%.

— Чи плануєте запрошувати до співпраці вже відомих спеціалістів — Віталія Башинського, Олександра Вержиховського (екс-заступник голові Держфітосанінспекції та її діючий голова)?

— Сподіваюсь, що в якійсь формі ми будемо співпрацювати. Проте не всіх фахівців я з різних причин можу взяти на роботу. Наразі я деякою мірою приємно здивований компетенціями людей у центральному апараті. Так, я витрачаю, можливо, багато часу, але спілкуюсь з працівниками особисто, провожу співбесіди. Сподіваюсь, що компетенції, які є, будуть задіяні. Нам є з ким працювати. Проте зрозуміло, що по деяких позиціях потребуватимемо значного підсилення. Там, де не знайдемо спеціалістів в нині діючих структурах, застосувати конкурсний підхід до відбору кандидатів.

— Що може стати на заваді формуванню якісного фахово колективу?

— Для того, щоб брати людей в штат, нам потрібне фінансування, тобто розпорядження Кабміну. До речі, перше таке розпорядження схвалено урядом з голосу. Воно набуває чинності за погодження з Міністерством охорони здоров’я та Мінфіном. Ми зустрічались і з міністром Олександром Квіташвілі, і з його заступником, на зустрічі був Ярослав Краснопольський від Мінагрополітики. І ми певною мірою неочікувано знайшли спільне бачення щодо розмежування наших компетенцій. Я очікував заперечень з боку МОЗ, але ми вже отримали погодження.

— А від Мінфіну?

— З Мінфіном ми цифри відпрацювали. Розраховуємо, що вже незабаром отримаємо положення, далі передаємо в уряд, чекаємо підпису прем’єра та опублікування. А далі бюджетний комітет Верховної Ради має розглянути й схвалити перерозподіл фінансування. Ми дуже розраховуємо на підтримку депутатів. Після цього вже в принципі кошти закріплюються за службою і на нас чекає розробка й затвердження положень про тероргани, штатних розписів. Це вже нормальна робота, яка не носить великого політичного змісту й далі процес залежить від нас.

Про функціонал

—Дуже багато було бурхливих дискусій щодо того, які саме функції перебере на себе новостворений орган. Його називали й контролюючим монстром, й приписували вакцинацію дітей… Поясніть, чим точно буде займитись Держпродспоживслужба, а які функції ліквідованих і реорганізованих органів до відомства не відійдуть?

— Зрозуміло, що це будуть ветеринарні, фітосанітарні функції, сертифікація насіння до 1 липня (з 1 липня сертифікація насіння, згідно прийнятого закону, передається на ринок). Надалі за нами залишаться контрольні функції — тобто ми контролюватимемо, як відбувається сертифікація того ж насіння. Також наш функціонал — захист прав споживачів, що відійдуть від Держпродспоживінспекції — від комунальних тарифів, якості товарів та послуг тощо, також наше — цінове регулювання, те, чим займалась Держцінінспекція. Тут важливо не плутати наші функції з роботою Антимонопольного комітету, і ми плануємо робочі зустрічі із керівництвом АМК, із ти, щоб чітко розмежувати повноваження, а також налагодити співпрацю.

— Яким чином ви стосуватиметесь до вакцинації?

— До функцій Держпродспоживслужби також належить пробірний контроль, контроль і нагляд в сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Тобто все, що стосується вакцинації, профілактики, моніторингу — це функції Центру громадського здоров’я МОЗ, а все, що стосується державного контролю і нагляду у цій сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення — це наш блок.

— А як розподілили між собою лабораторний фонд?

— В державі  28 лабораторних центрів у всіх областях, ми відійшли наразі від того, щоб претендувати на ці лабораторні центри, оскільки на 60-70% вони задіяні у сфері охорони здоров’я. Ми домовились з МОЗ, що на перехідному періоді ми не претендуємо на ці лабораторні центри, але ми спільно Мінагрополітики й МОЗ домовились регламентувати використання потужностей лабораторних центрів для проведення аналізів для служби.

— Щодо якості й безпеки харчових продуктів на європейську модель орієнтуватиметесь?

— Так. Якщо дивитись на європейську модель, то згідно неї, держава відповідає за контроль в сфері безпечність продукції — все, що стосується життя і здоров’я громадян. Виробник зі свого боку зобов’язаний дотримуватись цих вимог, а у випадку їх порушення передбачені санкції. І держава несе відповідальність за контроль над належним маркуванням продукції. Якщо в ковбасі, наприклад, 60% рослинних компонентів, це має бути зазначено на її упаковці. Компоненти в складі продукції зазначаються в порядку зменшення їх масової частки.  

— Мова про коректне інформування споживача.

— Безумовно. Якщо, наприклад, виробник продає спред під виглядом солодквершкового масла — тут уже наша функція пряма.

— Які санкції можуть бути застосовані до порушників і хто може їх накладати?

— Наші функції — контроль та нагляд. Відповідно, ми маємо повідомити певні органи, аби накласти штраф на порушника. В деяких випадках штрафи сягають 300% від вартості реалізованої партії, а у випадку загрози життю і здоров’ю — аж до відкликання експлуатаційного дозволу, що фактично означає припинення виробництва. Тобто санкції доволі жорсткі.

— Чи належить до компетенції Держпродспоживслужби визнання міжнародних документів під час виходу українських товаровиробників на міжнародні ринки?

— Так, це стосується і продовольчої, і непродовольчої продукції. По харчових продуктах наше завдання — довести, що система контролю відповідає вимогам країни-імпортера, після чого ми отримуємо можливість перевіряти підприємства на відповідність цим вимогам і включати до реєстру експортерів. По непродовольчій продукції також стоїть питання визнання еквівалентності, наприклад при торгівлі із ЄС. Від нас залежить, як швидко ми введемо систему електронного інформування про небезпечні промислові товари . Як тільки ми запроваджуємо цю систему, яка на 90% готова і в силу постійного реформування досі не працює, показуємо, що ми готові працювати за європейськими правилами, ми отримаємо спрощення доступу на європейський ринок.

Марія Бровінська
фото: приватний архів Володимира Лапи



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама