Україні слід негайно виправити ситуацію із якістю зерна ― ФАУ

Про це повідомив президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик, пише «Пропозиція».

За його словами, у 2015 році через подібні нотифікації В’єтнам заборонив імпорт української пшениці. Подібна доля чекає на українське зерно і в Китаї і, можливо, в Індії та Індонезії.

Крім того, ЄврАзЕС (у тому числі Білорусь, Вірменія) збираються заборонити імпорт продукції з будь-яких територій, окрім вільних від карантинних організмів. Їх перелік у країнах ЄврАзЕС доволі широкий.

«Карликову сажку знайшли в 21% зразків експортних партій зерна, смердючу ― в 68% зразків, а тверду ― в 76% зразків. Як на мене, три нотифікації за маркетинговий рік ― це вже багато», ― зазначив. президент Фітосанітарної асоціації України.

Він зауважив, що ці проблеми нівелюють зусилля агентства зі сприяння експорту, яке здійснює переговори з десятками країн про відкриття ними своїх ринків для українського продовольства.

«Якщо Україна планує й далі орієнтуватися на ринки Африки й Азії, де зосереджуватиметься увесь приріст населення Землі, слід негайно виправляти ситуацію», ― сказав Седик.

За словами начальника відділу карантину рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби Вадима Чайковського, одна з причин складної ситуації з фітосанітрним станом української сільгоспсировини ― заборона на перевірки, запроваджена ще урядом Арсенія Яценюка, на строк до 31 грудня 2017. Ускладнила становище й дерегуляційна реформа, яка зняла низку відверто безглуздих вимог, але натомість не запропонувала нічого.

Робоча група шукає нині вихід із ситуації. Зокрема, як запропонував Седик, господарства мають самі клопотатися про визнання їхньої території вільною від карантинних організмів. Саме така можливість передбачена чинним законодавством, хоча наразі відповідні норми практично не діють.

Як пояснив Седик, передбачається, що господарства звертатимуться до державних або приватних інспекторів з відповідних інспекційних фірм, що мають акредитовані лабораторії з відповідними фахівцями і обладнанням. Ці інспектори здійснюватимуть моніторинг, згідно з яким робитиметься висновок про наявність чи відсутність на території господарства карантинних організмів.