Реклама

Сергій Мазін: Поки Китай не узгодить сертифікати для курятини, він не перейде до свинини

Зміни оподаткування, складнощі з вивозом зібраного врожаю на експорт або ж вихід на нові ринки збуту для своєї продукції – загальні проблеми всіх агрокомпаній. Як їх  вирішує менеджмент агрохолдингу KSG Agro, що орендує 40 тис. га земельних угідь у Дніпропетровській та Кіровоградській областях, Agravery.com розпитав у генерального директора компанії Сергія Мазіна.

Нещодавно Сергій Касьянов, голова наглядової ради KSG Agro, виступив за збереження спецрежиму ПДВ для тваринництва, що, у свою чергу, має дати позитивний ефект для галузі. Стало відомо, що Верховна Рада готує законопроект, який передбачає збереження спецрежиму ПДВ для тваринництва, але натомість передбачає запровадження єдиного соціального зобов’язання для тваринників. Як ви вважаєте, який ефект матиме така ініціатива?

- Давайте дочекаємось, що вони там підтримають, бо відомо про діаметрально протилежні погляди на те, що буде прийнято: або скасування спецрежиму ПДВ та 5 мільярдів гривень дотацій, але не зрозуміло кому – чи усім, чи тільки малим фермерам і ще комусь. Давайте не будемо сперечатись, а дочекаємось, що буде прийнято Верховною Радою.

Ви неодноразово розповідали про плани налагодити поставки свинини до Китаю. Які перспективи розпочати такі поставки у найближчий час, і чи не стоятиме складна ситуація з АЧС у нашій країні на заваді цьому?

- Поставки до Китаю мають відбуватись за ветеринарним регламентом, який потрібно узгодити урядам України та Китаю. І для цього потрібен певний час. Наскільки мені відомо, Китай хоче у першу чергу узгодити ветеринарні сертифікати для експорту курятини, а потім уже свинини.

Читайте також: Майже стабільність: як змінилась вартість публічних агрохолдингів

Чи ускладнили для вашого агрохолдингу процес вивозу врожаю зерна встановлені цьогоріч нашим урядом вагові обмеження для автомобілів-зерновозів?

- Питання ж не у тому, скільки важить машина, питання у тому, яке навантаження йде на осі автомобіля, яке навантаження машина дає на дорогу, яке навантаження дорога може витримати. Ми і так маємо проблему як доїхати з Дніпропетровська чи Кривого Рога до Миколаєва, бо там дороги, як такої, нема. Тому ми використовуємо переваги залізничного транспорту і у нас машини працюють тільки на «коротке плече», при перевезеннях на елеватори на відстань 20-30 кілометрів. При перевезенні зерна до портів ми переважно використовуємо залізничний транспорт.

Нещодавно стало відомо про ініціативу Мініфраструктури обмежити використання вагонів-зерновозів на короткі відстані (до 200 кілометрів), аби забезпечити їх достатню кількість на південному напрямку при вивозі зерна у порти. Як ви вважаєте, чи матиме така ініціатива реальний ефект? Чи використовує ваш агрохолдинг залізничний транспорт для перевезень на короткі відстані?

- У тарифі на залізничні перевезення є дві складові: перший – це сам тариф, другий – збори за подачу вагонів, перевід стрілок і таке інше. Якщо вагон їхатиме навіть на два кілометри, подача вагонів, їх прибирання і зважування коштуватимуть досить дорого, у співвідношенні «вага/відстань», тому возити залізницею на короткі відстані виходить доволі дорого. Залізничний транспорт є сенс використовувати при перевезеннях на відстань не менш ніж 250-300 кілометрів. Для нас відстань до основних портів є якраз близько 300 кілометрів, тому така ініціатива, якщо її приймуть, на нашу роботу особливо не вплине.

Читайте також: Котирування акцій холдингу KSG Agro зросли на 20%

Чи накладає недостатня розвиненість портової інфраструктури якісь обмеження при експорті зерна, зокрема, вашою компанією?

- Аби мати можливість вивезти весь запланований обсяг врожаю зерна на експорт, необхідна відповідна портова інфраструктура. Певні рухи у цьому напрямку є – нещодавно побудовані портові елеватори, наприклад, компенсували втрату терміналу «Аеліта», який був у Севастополі. Звісно, я сподіваюсь, що Севастополь до нас повернеться, однак потрібно і далі працювати над розвитком інфраструктури, над розвитком переробних потужностей для продукції рослинництва.

Наприклад, ми зараз працюємо над виходом на ринок борошна. Це не дуже просто, однак рух у цьому напрямку у нас є, і є успіхи у інших компаній у цьому напрямку. Втім, у першу чергу ми працюємо над поточними напрямками нашої діяльності.

Розкажіть, будь ласка, чи вдалось вам уже повністю завершити процес реструктуризації заборгованості вашого агрохолдингу?

- Наразі юридично не реструктуризованою залишилась тільки заборгованість перед іноземними кредиторами. Одна юридична компанія уже працює над підготовкою необхідної юридичної документації для завершення процесу реструктуризації. Звісно, ми б хотіли аби процедура реструктуризації відбулась якомога швидше, однак ми розуміємо, що існують технічні моменти, які потребують досить багато часу – наприклад, узгодити, хто за що відповідатиме, хто буде підписантом. Як тільки будуть якісь новини про те, що ми завершили всі необхідні юридичні процедури, ми обов’язково про це повідомимо.

Іван Киричевський

фото: ark.gov.ua



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама