Руслан Голуб: Економити можна, інвестуючи. Наприклад, в ефективну техніку.

Чому можна не перейматися, якщо врожай пшениці був в два рази менший за попередній рік, як працювати, щоб мати низьке боргове навантаження, та які уроки можна винести з-за столу в казіно, розповів власник компанії "ТАК-Агро" Руслан Голуб. 

головний редактор "Agravery"

Руслан Голуб, власник агрокомпанії “ТАК-Агро”, курить. Та має повчальну історію, з цим пов’язану. “Коли я почав курити, то курив “Приму” без фільтра, завжди. А мої одногрупники, як отримували стипендію, то починали спочатку купувати “Кемел” або “Мальборо”, а потім “стріляли” в мене “Приму”. Я питав: навіщо, невже це не принижує? Я звик жити відповідно до доходів”, - розповідає він. Саме тому “ТАК-Агро” дуже повільно збільшує свій земельний банк - поки наявний не почав приносити максимальний прибуток, купувати нові угіддя немає потреби.

Вибір марки цигарок - не єдиний парадоксальний урок агробізнеса від Руслана Голуба. Частково свій успіх від пояснює тим, що колись у юності грав в казино. І тепер вміє вчасно встати і піти. Наприклад, перестав сіяти сою і замінив на одеських полях компанії кукурудзу на сорго.

Ці дві навички, а внаслідок - запозичений капітал складає лише 20% від власного, дають Голубу змогу спокійно говорити про те, що цьогоріч врожай пшениці в групі буде найнижчим за всю історію: “Треба ставитись до всього філософськи - десь прибуде, десь убуде”.

Як йде збиральна кампанія на ваших землях? 

- Повним ходом. Одеське відділення вже майже закінчило збирати озимину - 80 гектарів з 2,5 тисяч га. В центральному регіоні залишилось зібрати ще з 1,8 тис. га. Загалом під озиминою приблизно 6 тис. га, а у обробітку 13,6 тис. га, з яких десь 400 гектарів під кормовими культурами. Вже зараз можна сказати, що врожай ячменю буде десь 45 центнерів з га, пшениці – 43. Це дуже погані показники. Наприклад, минулого року врожай пшениці в центральному регіоні був на рівні 76 ц/га, зараз лише 38 центнерів.  Це антирекорд, я не пам’ятаю з 2003 року такого.  Навіть на початковому етапі у нас такої врожайності не було.

Цей рік достатньо критичний по ранній групі зернових, збираємо половину врожайності від минулого року через погану погоду. Осінь  була без вологи, весна була холодна, плюс у травні були заморозки.

76 центнерів на гектар - це хороший показник. Що взагалі робите, щоб втримати вологу, адже посуха майже кожен рік?

- Це наш план, ми повинні збирати від 7 до 8 тон. Це постійна робота - зменшення затратної, і збільшення дохідної частини, застосування технологій, нових і перспективних. Кожного року якісь зміни вносимо. Зокрема, ми були одними з перших, хто почав сіяти соняшник суцільно, не рядками. Результати були гарні і, я знаю, багато хто перейшов на суцільний посів.

А ось ноу-тіл, який багато хто використовує, вирішили не чіпати. В центральному регіоні працюємо виключно за традиційними технологіями. В Одеському використовуємо мінімальну обробку, а під деякі культури робимо оранку - під сорго, соняшник, озимі.

Загалом, прописні істини - належної якості засоби захисту рослин, насіння, добрива, шукаємо гарні кадри.

А які ви технології ви використовували, щоб утримувати вологу в ґрунті?

- Наприклад, зараз ми оремо. Одразу за плугом, після оранки, прикочуємо, аби зберегти вологу. Не можна сказати, що вологи нема. Волога є, вона просто нерівномірно розподілена. Тобто опади випадають не в той період, коли вони дуже необхідні.

Зараз ми працюємо з компанією, що займається аналізами ґрунтів, робить картографію, дає рекомендації, як отримувати результати. Вони беруть кліматичні умови за останні 5-10 років, у нашому випадку – за 7 років. Тож ми маємо з 2010 року усі показники по опадах та періодах, коли вони були, по температурах, робимо аналіз ґрунтів, і бачимо, яка у нас ситуація по ґрунтах. Потім накладаємо ці дані на карти врожаїв і дивимось, на яку ділянку поля скільки потрібно вносити, щоб не було «провалів». Це дозволяє робити точний висів насіння, не витрачати його дарма, адже якісне насіння дороге.

А от ви казали, що прагнете зменшувати витрати на гектар, але при цьому кажете, що йдете за традиційним способом – ЗЗР, добрива, насіння. Як ви вважаєте, на чому можна економити?

- Економити можна, інвестуючи. Наприклад, в ефективну техніку. Наведу простий приклад – ВАЗ 2106 спалює 10 літрів на 100 км, машина типу «гібрид» - 4 літри на 100 км. Точно так з тракторами. Є поняття використання на певну технологічну операцію певної кількості палива. От невелика, але економія. Старий трактор оратиме 5 га на добу, а новий - 20 га. Відповідно, буде потрібен лише один працівник, більш кваліфікований. І хай ми йому платимо як за двох працівників, але він не зламає трактора, не зап’є у найвідповідальніший момент. Це саме можна сказати про сівалки - треба працювати з такими, які вносять насіння саме туди, куди треба, не роблять пропусків та не кладуть по дві насінини замість одної.

У нас йде постійне оновлення парку. У цьому році ми купили три нових комбайни з картографією - це дозволяє використати елементи точного землеробства. Нас обмежує те, що всі наші поля мають складний рельєф, у нас практично нема рівних полів, тож ми не можемо обирати будь-яку техніку, треба працювати з тою, яка впорається.

 

Обережні інвестиції

Ви доволі спокійно говорите про низьку врожайність пшениці. З іншої сторони, попереду буде ще соняшник, але...

- Є закон збереження енергії: в одному місці убуває, в іншому місці прибуває. У даному випадку до цього потрібно ставитись філософськи. Наявний кредитний портфель є не критичним. Ми бережно підходимо до використання позичених коштів.

А яке у вас відношення позиченого капіталу до власного?

- Десь в районі 20%. У нас є таке поняття, як миттєва ліквідність, тобто ми можемо погасити свої зобов’язання в дуже короткий строк. Мабуть, зараз неврожай трохи ситуацію погіршить, але ми не вийдемо за показник у 25%. Думаю, що ми вийдемо на 500 мільйонів гривень валового доходу,  за умови того, що в нас позичених 100 мільйонів.

Будете ще землю купувати? Ви доволі повільно нарощуєте земельний банк.

- Навряд чи. Ми робимо акцент на ефективність. Нам пропонували землю у різних регіонах, але ми поки не бачимо у цьому необхідності. Якщо буде пропозиція поряд з нами взяти тисячі дві га землі, то можливо збільшимо до 15 тисяч. Це оптимальний земельний банк – знаєш кожне поле, і можеш приймати правильні рішення.

Ви згадували сорго. Давно додали його в сівооборот?

- Пробували в Одесі сіяти кукурудзу, але не вийшло - дуже спекотно. У нас був випадок, коли ми збирали кукурудзу з врожайністю 8 центнерів з га. Тому ми ввели сорго - збираємо 4-4,5 тони з гектара і це достатньо. Ми там не можемо поставити систему поливу, бо нема джерела води. Тому ми вибираємо ті культури, що підходять до того регіону, і хоч якось економічно обґрунтовані.

А що у вас під поливом?

- У нас під поливом майже нічого. У нас одна поливна установка на 90 га. Поставили на ділянку, де вирощували насіння для “Монсанто”.

Скільки гектарів у вас зараз під насінням, і які у вас плани по цьому напрямку?

- Ми вирощуємо на насіння тільки пшеницю і ячмінь озимий. Від чого залежать об’єми? Від наших посівних потреб та від заявок компаній, які з нами працюють - “Ерідон”, “Лімагрейн” тощо. Тому площі сильно коливаються – від 200 га до 2000 га. У цьому році – тисяча гектар. Минулого року – 600 га. На наступний рік Ерідон заявляє 300 га під насіння озимих. Ми ще не знаємо точно, скільки нам знадобиться насіння - озимий клин у нас буде ті ж 5-7 тисяч.

Сівооборот не будете змінювати?

- Ми саджаємо кукурудзу, соняшник, озимий клин. Раніше була соя, а цього року замість неї сіяли горох. Не виходить у нас вирощувати сою, як ми не старались. От дивишся на неї, наче все нормально, очікуєш на врожайність 5 тон з гектара. В результаті минулого року зібрали всього 2,8 тон. Сама рослина, технологія, культура – все класно. Але ми попадаємо в спеку, квітка абортується, рослина її скидає. Тому ми ввели горох. Зібрали по Одесі 20 центнерів з га, і для першого року це нормально. Ми побачили моменти, які є, тим більш, що ми взяли такі собі насіння.

Тобто ви не тримаєтесь за культуру – не вийшло, то й не треба?

- Всі гадають – продадуть, чи не продадуть. А я вважаю, що головне – це виконувати зобов’язання. Я колись грав в казино і зрозумів, що треба вчасно встати та піти. Напевно тому ми ефективні, тому що прагнемо чіткого виконання плану – знати, що має бути завтра. Розповім анекдот: сидить фермер на березі річки, сумний-сумний. Підпливає Золота Рибка, питає: - Чому такий сумний? Фермер відповідає: - Нема ціни на продукцію. - Яку ціну ти хочеш? Фермер: - Мільйон доларів. Золота Рибка каже: – Добре, завтра, але тільки завтра, все буде коштувати мільйон доларів. Через тиждень Золота Рибка знову припливає: – Чому ти знову сумний, фермер? Ти продав свою продукцію? Фермер відповідає: – Ні, я думав, що завтра буде дорожче. І так завжди. Якщо я розумію, що для нас 3 тони з гектару сої,  то межа, який сенс? Що таке соя? Що вона дає?

Хорошу експортну ціну?

- Теоретично. Ми рахували – соя стрибає від 320 до 400 доларів за тону, і ми отримуємо у кращому випадку з гектару 1200 доларів. В провальний, 2015, рік на кукурудзі ми отримали 920 доларів дохідної частини з гектара, а зазвичай близько 1400. Насіння соняшнику ми традиційно сіємо, як і пшеницю, бо отримуємо постійно гарні результати. Навіть, якщо якійсь рік провальний, то все вирівнюється.

До речі, про пшеницю. У вас нема такого, що врожай менший, зате більша частина продовольча, а не фуражна пшениця?

- А що це дає? Різниця у 10 доларів. Мені краще збирати фуражну пшеницю, але по 9 центнерів, чим  збирати продовольчу, але по 5. Так, це додає трохи моральних бонусів, але не більше.

А як ваше тваринництво зараз почуває себе? В 2012 році ви називали його підсобним.

- Зараз у нас 270 голів дійного поголів’я, всього 600. Доходу воно нам не дає як такого, але й збитків не маємо. Доїмо близько 6 тисяч на корову - не кращі результати по країні, хоча при Союзі за такі б медаль дали.

 

Системна модель

Ви починали у 2003 році із операцій з зерном, потім вирощували зерно, а потім відкрили дистрибуцію тощо. З чого ви виходили? Чого хотіли в результаті досягнути?

- Заробляти гроші. Починали з переробки, був рік 1997, пішла перша приватизація. Фундаментально я знайшов собі хребет – елеватор. А «м'ясо» наросло: допомагав колгоспам, давав товарні кредити – міндобрива, ЗЗР, потім збирав зерно, мав з цього свою маржу. У 1999 році я отримав контрольний пакет акцій, викупив державних 25%, і отримав у власність 75%+1.

У 1999 році, коли вийшов указ Кучми, то пішов на пару працювати з головою колгоспу. І три роки без врожаю – то курочки склювали, то якось так виходило. У 2003 році я купив господарство «Степове». Тобто я просто викупив техніку, а землю віддали «причепом» до тракторів. Було 1600 га, з яких 900 не орано було взагалі. Тоді, у 2003 році, всі дивились з подивом - «чим ви там всі займаєтесь?». На початку 2000-х на сільське господарство дивилися як на спосіб витрачати гроші.

У вас є своя дистриб’юторська мережа. А навіщо ви працюєте з тим же Ерідоном, коли можете продавати насіння через дистриб’юторські центри?

- Традиція. Я з ними працюю 20 років. Знову ж таки – це ще один канал продажу.

Для чого ви вирішили відкрити свої дистриб’юторські центри? Яку частку в доходах групи у вас займає дистрибуція?

- Один з працівників запропонував, Володимир Сисоєнко. Це не має ніякого відношення до виробництва. В доходах групи 5-15%. Втім, додатковий дохід ніколи не заважає. У них задумки хороші, продукти пропонують непогані. Ми зробили структуру, вона має свою чітку і зрозумілу маржинальність. Нам це дозволяє не купувати з націнкою у 15%, а купувати у своїх дистриб’юторів. Маржа залишається, щоправда невелика.

Які у вас інвестиційні плани на найближчий час? Що будете додавати, у що плануєте вкладатись?

- Тільки у своє підприємство. В ефективність. Щоб було зрозуміло: ми кожного дня можемо бачити поля зі супутнику, можемо в будь-який момент подивитись, що було тиждень назад, щоб проаналізувати. Ми підписали договір з компанією «Планет», американською компанією №1 зі супутникової зйомки. У них 240 супутників, їх розводять по орбітах, вони знімають земну кулю кожен день. Плюс ми докуповуємо нову техніку. Я не хочу робити довгострокові прогнози, намагатись влізти в якийсь бізнес. Можна просто наводити порядок у тому, що є, підвищити ефективність за рахунок впорядкування самої роботи.

 


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама

Реклама