Реклама

Нові валютні правила: на що треба зважати?

07 лютого 2019 року вступить в силу новий Закон України «Про валюту і валютні операції», який вже встигли назвати валютною дерегуляцією, лібералізацією та перезавантаженням. Що саме змінюється? 

керуючий партнер юридичної фірми Кosovan Legal Group

Сам закон дійсно не передбачає суттєвих обмежень щодо валютних операцій та не містить положень про отримання індивідуальних ліцензій НБУ наприклад на відкриття рахунків в іноземних банках, та для здійснення інвестицій за кордон.

Єдине обмеження, яке містить закон – це граничні строки розрахунків за валютними операціями. При цьому загальні правила, строки, їх призупинення та відповідальність суттєво не змінились.

Однак змінив Закон відповідальність за порушення вимог валютного законодавства встановивши наступну відповідальність:

  • Для фізичних осіб за порушення правил про валютні операції – у вигляді штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей;
  • Для службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності за порушення порядку здійснення валютних операцій – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • Для юридичних осіб – у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Також законом скасована відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

До всього зазначеного Закон зобов’язує Національний Банк України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону не пізніше ніж за 30 днів до дня його введення в дію.

Зважаючи на зазначене закон дійсно виглядає неабиякою лібералізацією, ані обмежень на придбання та продаж валюти, ані обмежень на здійснення розрахунків, інвестування за кордом і т. ін.

Однак не все так просто. Так ст. 7 Закону зазначає, що порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним Банком України. До того ж ст. 12 все таки залишила за Нацбанком право на застосування у випадку необхідності наступних заходів захисту:

  • обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;
  • встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
  • встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
  • запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
  • резервування коштів за валютними операціями;
  • інші засоби захисту, в т. ч. обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Зважаючи, що сьогодні 8 січня 2019 р. спливає строк для приведення нормативно-правових актів НБУ у відповідність до положень Закону, Нацбанк заздалегідь, а саме ще 04 січня 2019 р. потурбувався про публікацію відповідних постанов.

Отже, нижче коротко надаємо перелік основних змін, що відбудуться у валютному регулюванні:

  • Скасовано індивідуальні ліцензії в т. ч. на розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, на здійснення інвестицій за кордон (в т.ч. придбання цінних паперів, нерухомості, корпоративних прав) та ін.;
  • Валютний контроль платежів за кордон у сумі від 150 000 грн. і більше;
  • Купівля валюти на міжбанку із під відповідні зобов’язання у валюті та із наданням підтверджуючих документів  у сумі від 150 000 грн. і більше;
  • Граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту – 365 днів;
  • Обов’язковий продаж валютних надходжень у валюті 1-ї групи Класифікатора та російських рублях у розмірі 50%;
  • Залишилось придбання валюти для здійснення розрахунків за кожним зовнішньоекономічним контрактом в одному банку (з можливістю передачі контракту до іншого банку, як і раніше);
  • Залишилось отримання валюти за кредитним контрактом з нерезидентом та придбання валюти для виплати кредиту – в одному банку;
  • Залишилася заборона на припинення зобов’язань за ЗЕД контрактом та зняття його з валютного нагляду за взаємозаліком;
  • Виплата нерезиденту дивідендів нарахованих за період до 2017 року включно у розмірі не більше 7 000 000 євро в місяць;
  • Повернення інвестицій нерезиденту у випадку продажу цінних паперів, корпоративних прав та ін. у сумі не більше 5 000 000 євро в місяць;
  • Можливість купівлі-продажу валюти через ПТКС (платіжний термінал + банкомат);
  • Фінансовий моніторинг платежів та звітність банком перед НБУ по валютних операціях від 150 000 грн. та більше;
  • Купівля готівкової валюти на суму до 150 000 грн. протягом одного дня в одному банку;
  • Для фізичних осіб встановлений ліміт на переказ за кордон валюти в т.ч. для розміщення на власних рахунках для власних не підприємницьких потреб в розмірі не більше 50 000 євро в рік;
  • Для юридичних осіб встановлений ліміт на переказ коштів для певних неторговельних операцій (наприклад розміщення інвестицій закордоном) на суму не більше 2 000 000 євро в рік.
  • Операції в межах ліміту повинні бути узгоджені обслуговуючим банком з НБУ до їх проведення;
  • Обслуговуючий банк і далі матиме право витребувати в резидента додаткові документи, що пов’язані із здійсненням валютного нагляду за валютною операцією.

Звертаємо окрему увагу на той факт, що всі зазначені заходи захисту підлягають подальшому скасуванню та/або зміні в напрямку полегшення. Найцікавіше в даному випадку – пункт 2 переліку вимог Закону, з якими він пов’язує таке полегшення/скасування що стосується набрання чинності законами України про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, які визначатимуть:

  • правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
  • правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  • правила оподаткування постійного представництва;
  • заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
  • питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Цікавим також є той факт, що Законом поставлене завдання Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти стосовно зазначених вище питань щодо міжнародної співпраці в сфері оподаткування. Крім того в даному переліку є також законопроект про  одноразове декларування активів фізичних осіб.

Таким чином протягом наступного року ми можемо побачити подальший рух України в напрямку світового тренду на деофшоризацію, боротьбу за податки та автоматичного обміну податковою інформацією.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама