Реклама

Нові умови транзиту через РФ: з якими проблемами зіткнулась Україна та які можливості отримала

Як змінились умови транзиту українських товарів через територію  сусідньої держави, що перевізники були змушені робити та які можливості для вирішення цього питання відкриваються для них.

 


 

Ольга Осипчук, старший юрист АО IMG Partners

 


 

Ще на початку січня цього року українські постачальники зіткнулися з проблемою транзиту товарів з України через територію Російської Федерації. Українські аграрії хоча і намагались диверсифікувати ринки збуту аграрної продукції протягом останніх років, проте також відчули на собі негативні наслідки обмеження транзиту. Що ж, власне, зумовило такі дії з боку РФ?

 

Обмеження транзиту

Обмеження транзиту було обумовлено тим, що з 1 січня 2016 року Президент РФ видав указ №1 «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів РФ при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території  України на територію Республіки Казахстан через територію РФ».

Даний указ встановив наступні вимоги для транзиту товарів з України в Республіку Казахстан через територію РФ:

  1. здійснення транзиту з території Республіки Білорусь через відповідні пропускні пункти (стаціонарний контрольний пункт «Червоне» (456 км автомобільної дороги М-1 «Білорусь») або контрольний пункт, розташований на залізничній станції Смоленськ-Сортувальний). При цьому, також встановлювались пропускні пункти на російсько-казахстанському кордоні;
  2. обов'язкове використання засобів ідентифікації (пломб);
  3. функціонування навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС;
  4. наявність у водіїв відповідних облікових талонів, які необхідно отримувати в стаціонарних або пересувних контрольних пунктах при в'їзді на територію РФ з території Республіки Білорусь і здавати при виїзді з території РФ.

Спочатку передбачалось, що дія указу триватиме до 1 липня 2016 року, проте, з вказаної дати його дія не тільки продовжилась, а й посилилась.

Так, 1 липня 2016 року Президент РФ видав указ №319, яким вніс зміни до вищезазначеного указу №1 та поширив дію указу на перевезення вантажів з території України на територію Киргизької Республіки через територію РФ, а також ввів повну заборону транзиту товарів, включених в список заборонених товарів відповідно до указу Президента РФ від 6 серпня 2014 року №560 «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки РФ», і на які в РФ застосовуються ставки ввізних мит відмінні від нуля (ввізні мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу).

Таким чином, новий указ встановив:

  1. Особливості транзиту товарів з України через територію РФ до Республіки Казахстан і Киргизької Республіки.
  2. Повну заборону транзиту через територію РФ для окремих груп товарів, визначених в указі. Зокрема, мова йде про товари 97 груп - від продуктів харчування до обладнання. Що стосується безпосередньо аграрної продукції, то під заборону, в тому числі, підпадають наступні товари: м’ясо великої рогатої худоби, свинина, ковбаси, риба, молоко і молочна продукція, фрукти і горіхи, окремі групи овочів, борошно, цукор, зернові, включаючи пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, рис тощо. Лише близько 8% усіх аграрних та продовольчих товарів мають ввізну ставку мита 0 і , відповідно, можуть бути ввезені на територію РФ. Решта ж товарів – під забороною.

 

Наслідки для України

На жаль, вищевказані дії РФ призводять до погіршення умов торгівлі не тільки з Республікою Казахстан і Киргизькою Республікою (на які безпосередньо і направлений указ), а й негативно впливають на торгівлю з третіми країнами, особливо, Центральної Азії.

Що стосується безпосередньо Республіки Казахстан, то в 2015 році за даними Державної служби статистики України обсяг експорту товарів з України в Казахстан склав 712,7 млн. дол. США, що становить 2% від загального експорту України. У свою чергу, за період з січня по квітень 2016 року експорт товарів з України в Республіку Казахстан склав 121,7 млн. дол. США, що на 48% менше аналогічного періоду 2015 року. Таким чином, наслідки вищезазначених дій РФ вже досить сильно відчутні.

Причиною є ускладнена логістика, адже з огляду на дію указу вартість вантажних перевезень з України в Республіку Казахстан виросла орієнтовно на 30%, що є серйозним бар'єром для перевізників. Зазначене призводить до збільшення затрат на перевезення, а це, в свою чергу, до здорожчання продукції або зниження маржі для експортерів.  

Що ж стосується ситуації в цілому, то за даними Міністерства аграрної політики і продовольства експорт української аграрної продукції через територію РФ до країн Центральної Азії складає 4%. Хоча зазначений показник не є критично великим, втрата цього ринку через дії РФ може мати дуже негативні наслідки. Особливо, розуміючи перспективність ринків Центральної Азії та зростання обсягів ескпорту аграрної продукції в цей регіон протягом останніх років.

 

Які ж варіанти і можливості для вирішення питання відкриваються для України?

По-перше, застосування відповідних заходів з боку України. Зокрема, уряд України вже продовжив  до 31 грудня 2017 року дію заборони ввезення на митну територію України товарів, вироблених в РФ, перелік яких затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, вироблених РФ». Зазначена постанова про заборону втратить чинності 1 січня 2018 року, або після скасування заборони ввезення на митну територію РФ товарів сільськогосподарського призначення, продукції та сировини, що походять з України.

По-друге, оскарження дій РФ в рамках СОТ. Так, ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачає свободу транзиту, відповідно до якої повинна існувати свобода транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з територій інших сторін. Таким чином, дії РФ абсолютно суперечать ГАТТ.

Згідно Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок в рамках СОТ першим завданням механізму врегулювання суперечок, як правило, є забезпечення відміни відповідних заходів, якщо встановлено, що вони не відповідають положенням будь-якої з охоплених угод. Однак потрібно розуміти, що процедура оскарження в СОТ є досить тривалою і на вирішення спорів іноді йдуть роки. Власне, першою стадією врегулювання суперечок в рамках СОТ є проведення конфіденційних консультацій. У разі безрезультатності - розгляд скарги групою експертів. При цьому, варто зазначити, що інші держави-члени СОТ можуть брати участь в суперечці в якості третіх сторін або співзаявників. Наступною стадією є оскарження звіту групи експертів в апеляційному органі і, власне, остаточний звіт.

По-третє, необхідним є пошук альтернативних маршрутів для транзиту українських товарів. Поки-що мова йде виключно про Шовковий шлях, який робить можливим транзит товарів до Казахстану в обхід території РФ через Грузію, Азербайджан і Каспійським морем в казахстанський порт Актау.

Також, можливим є оскарження дій РФ з боку Республіки Казахстан і Киргизької Республіки. Україна вже веде попередні переговори з цього приводу, однак поки-що питання залишається відкритим. Казахстан і Киргизстан висловлюють своє незадоволення, проте реальних кроків поки вчиняти не готові. Потрібно пам'ятати, що указ РФ про заборону транзиту дозволяє останнім звернутися до РФ з проханням дозволу транзиту для окремих груп товарів. Тому, швидше за все, Казахстан вибере варіант вести переговори з РФ по найбільш чутливих позиціях, а не «починати торгову війну».

На жаль, варто відзначити, що Україна виявилася не готова до таких дій з боку РФ. І поки питання про ефективні засоби для врегулювання ситуації обговорюється, негативні наслідки вже мають місце. Так, вже з початку липня на російсько-українському та білорусько-російському кордоні було затримано чимало вантажів з України призначенням Республіка Казахстан і Киргизька Республіка. А це призводить до значних збитків, як вантажоперевізників і власників товару, так і країни в цілому.

фото: armenpress.am

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама