Локалізація для транснаціонала: як Nestle працює з місцевими постачальниками

Про програму "Господар", вимоги до постачальників та програми локалізації розповів Аксель Ероглу, керівник відділу закупок Nestle в Україні та Молдові.

 

 

Тільки за грудень гривня девальвувала з 25,5 грн/долар на початку місяця до 27,2 наприкінці, звітує Нацбанк України. В таких умовах виробникам харчової продукції не лишається нічого іншого, ніж шукати якомога більше постачальників сировини всередині України. І хоча багато хто з виробників скаржаться на якість чи неможливість знайти потрібне, є приклади транснаціональних компаній, які доводять - треба лише спробувати. Agravery.com вже писав про програму локалізації від Danone Україна. Зараз - історія подібного проекту від Nestle в Україні та Молдові, про яку розповідає Аксель Ероглу, керівник відділу закупок компанії. 

Які групи товарів Nestlé закуповує у місцевмх виробників та яку частину загальних потреб компанії займають ці закупки?

- В Україні Nestlé існує з 1994 року і в даний час керує трьома фабриками. Для виробництва нашої продукції нам потрібні оброблені овочі, томатна паста, крупи та зернові культури. До 70% сировини та матеріалів для пакування місцевого постачання та близько 30% імпортного.

Розкажіть детальніше про програму локалізації? 

- У 2007 році ми запустили програму «Господар», яка спрямована на пошук і розвиток місцевих постачальників, виробників якісної сировини і пакувальних матеріалів. На початку 2016 року ми вирішили вивести програму на якісно новий рівень, спрямувавши проект на розвиток місцевих постачальників в Україні та зробивши акцент на забезпеченні високого рівня виробництва і рівень якості сировини, що відповідають світовим стандартам.

Nestlé прагне збільшити частку сировини місцевого виробництва в Україні для того, щоб задовольнити потреби фабрик, а також бачить перспективу в експорті сировини на європейські ринки. Підвищуючи долю місцевої продукції з 62% до 70% впродовж останніх трьох років, ми допомагаєм місцевим постачальникам перетворитися з невеликих ферм у переробні компанії, відкриваючи інші ринки Nestlé для їхньої продукції та покращуючи прозорість процесу постачання.

Подібний підхід, разом з просуванням сільських районів, як привабливого місця для життя, роботи та інвестицій зокрема, підтримує фермерів і місцеві громади та зможе допомогти їм у подальшому розвитку. Це, в свою чергу, допомагає компанії забезпечити стійке постачання якісних інгредієнтів і надає нашим споживачам повну простежуваність продукції.

Де були допущені недоліки, а в яких моментах проект виявився більш успішним, ніж ви очікували?

- Якщо детально розглядати цілі проекту, то компанія зіткнулась з двома проблемами. Перша – сировина місцевого виробництва повинна відповідати високим вимогам Nestlé, які є більш жорсткими, аніж міжнародні стандарти з точки зору якості, безпеки, технологій виробництва і стійкості. Друга – мережа постачальників повинна надалі збільшуватись. Разом з постачанням великих виробників сільськогосподарської продукції, постачальники з маленьких та середніх ферм також повинні надалі розвиватись. Така взаємодія може привести до децентралізації і диверсифікації джерел постачання і тим самим допоможе знизити ризики і забезпечити надійну подачу сировини в довгостроковій перспективі. Така співпраця має сприяти розвитку місцевих громад, а також простежуваності сировини.

Які групи товарів ви ще не закупали? Яка на це причина?

- Звичайно, є деякі інгредієнти та продукти, але тільки тому, що вони не ростуть в Україні, такі як кава, какао, тростинний цукор, пальмова олія. Nestlé має намір збільшити частку сировини місцевого виробництва. Продукти будуть обрані відповідно до глобального попиту і повній відповідності нашим вимогам щодо якості.

Читайте також: Андрій Радчук: Україна може стати гідним постачальником фундука

Наскільки великі фермерські господарства з якими ви співпрацюєте?

- Немає жодних обмежень щодо розміру або типу продукції ферми, потрібно тільки прагнення фермерів вдосконалюватися та досягати стабільності, бути готовими розвиватися і відповідати високим вимогам Nestlé щодо продукції і виробництва. Наша компанія прагне досягти максимальної простежуваності та прозорості ланцюга поставок,  для того, щоб забезпечити споживачів і зацікавлених осіб інформацією про походження інгредієнтів, а також як вони були виготовлені.

Як така велика компанія, як Nestlé, співпрацює з невеликими фермерськими господарствами? Чи виникають проблеми, які стосуються різниці бухгалтерської звітності, системи контролю якості тощо?

- Для вирішення проблеми щодо вимог якості, Nestlé розпочала розробку програми RISE в Україні. Навчальна програма RISE (Responsible Inducing Sustainable Evaluation) – це метод швидкого та чіткого визначення шляхів вдосконалення стабільності розвитку сільськогосподарського виробництва на рівні господарств, є частиною проекту «Господар», яка використовується для аналізу ферми за трьома напрямками: економічний, соціальний та екологічний. Це допоможе фермеру знайти недоліки на фермі та усунути їх. Метою є залучення місцевих постачальників і фермерів, які прагнуть удосконалювати свою роботу, також допомогти їм забезпечити кращу якість виготовлення сировини з меншим впливом на навколишнє середовище. Система оцінювання RISE дозволяє адаптувати моделі до місцевих умов і потреб.

У Nestlé існують чіткі стандарти і вимоги до всіх продуктів. Ці стандарти однакові для всіх ринків Nestlé. Це означає, що в Україні постачальники або фермери, які постачають продукцію, що  відповідає всім вимогам якості для фабрик Nestlé в Україні, можуть постачати цей продукт на інші ринки Nestlé. Крім жорстких вимог до якості, постачальники повинні також пройти аудит компанії, де успішно застосовується програма RISE. Також цінуються наявність таких міжнародних стандартів, як HASSP і ICO.

Чи складно фермерам відповідати вашим вимогам?

- Впровадження системи оцінювання RISE має допомогти, в першу чергу, фермерам зрозуміти сучасну сільськогосподарську практику виробництва. З іншого боку, це повинно допомогти фермерам покращити свою роботу і направити їх на шлях більш сталого розвитку власного бізнесу. Необхідні трансформування будуть ґрунтуватися на рівні розвитку ферми і як багато необхідно змінити, щоб досягти стійкості сільського господарства.

Подібний підхід, разом з просуванням сільських районів, як привабливого місця для життя, роботи та інвестицій зокрема, підтримуючи фермерів і місцеві громади, зможе допомогти їм у подальшому розвитку. Це, в свою чергу, допомагає компанії забезпечити стійке постачання якісних інгредієнтів і надає нашим споживачам повну простежуваність продукції.

Читайте також: Полювання на їжу: як змінились споживчі звички українців

Наталія Гузенко

 


Реклама
Реклама