Консультанти АВМ переймали досвід виробництва молока в Естонії

Про це розповів Валерій Лотоцький, керівник розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ, повідомляє прес-служба асоціації.

Під час поїздки консультанти переймали досвід роботи Естонського університету природокористування (Estonian University of Life Sciences) в м. Тарту, лабораторії якості молока та провідних молочних ферм.

«Найбільш важливою та успішною сферою сільського господарства Естонії є молочне скотарство. Сире молоко та молочні продукти займають вагоме місце в структурі експорту харчових продуктів. Хоча, за українськими мірками, вага сільського господарства в структурі ВВП країни є незначною ― галузі добування (сільське господарство та гірничо-видобувна промисловість) належить всього 4% (71% ВВП належить сфері обслуговування, 25% ― галузі промисловості)», ― зазначив Лотоцький.

За його словами, впродовж останніх десятиліть молочна галузь Естонії зазнала значних змін: відбувся перехід від дрібних ферм до промислового виробництва молока.

«Нині поголів’я дійних корів в Естонії складає близько 96 тис. голів, середня продуктивність яких становить 8 982 л молока екстра-ґатунку за лактацію», ― зауважив керівник розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ.

«Для обліку, контролю та селекції естонці застосовують загальнодержавну програму. Щомісяця від кожної тварини фермер зобов’язаний відібрати проби молока та доставити їх в лабораторію якості молока, де визначають вміст соматичних клітин, жиру, білку, сечовини, кислотність, а за потреби й вміст бактерій. До того ж, дана лабораторія є референтною для вирішення суперечок між фермерами та молокопереробними підприємствами», ― розповів Лотоцький.

Крім того, під час теоретичних сесій в університеті доценти Kalle Kask та Piret Kalmus поділилися з експертами КЦ АВМ досвідом організації ветеринарної служби в Естонії та практичними аспектами ветеринарного забезпечення продуктивних тварин.

«Слід зазначити надзвичайно повноцінне технічне забезпечення навчального процесу на ветеринарному факультеті. В клініці є найсучасніше обладнання. А після кожного курсу навчання студенти зобов’язані проходити практику в клініках, на фермах та переробних підприємствах. Держава зобов’язує господарства брати практикантів та враховує це при розподілі дотацій», ― додав Лотоцький.

«Стратегія ветлікування в Естонії направлена на зменшення використання антибіотиків. Їх застосування з метою профілактики чи метафілактики в цій країні заборонено. А першочерговим антибактеріальним препаратом в естонців є звичайний пеніцилін. Що стосується антибактеріальних та гормональних препаратів, їх використання суворо регламентовано. Будь які ін’єкційні препарати може купити лише ліцензований ветеринарний лікар, фермер не має такого права», ― зауважив експерт.