ДПЗКУ втратила за два роки 23 млрд гривень доходу

Про це йдеться у звіті Держаудитслужби за результатами перевірки корпорації за 2015-2017 роки, передає pravda.com.ua.

У звіті аудиторів наголошено, що з самого початку існування результатом діяльності зернової корпорації стала хронічна збитковість.   

Контроль за цільовим використанням кредитів, залучених під державні гарантії було покладено на Мінагрополітики. Однак, аудитори зафіксували незадовільний контроль зі сторони міністерства.

В аудиті ідеться про те, що корпорація є учасником державної програми від 2012 року, коли між Міністерством аграрної політики та Експортно-імпортним банком Китаю укладено меморандум, згідно яким ДПЗКУ отримує кредит на 12 мільярдів гривень (за тодішнім курсом €1,5 млрд) під державні гарантії для здійснення поставок зернових Китайському імпортеру — ССЕС.

Зокрема Держаудитслужба встановила ризикові операції, через які держава може бути змушена негайно сплатити всю суму китайського кредиту та інших додаткових виплат, що разом становить понад 40 млрд грн, і яку зернова корпорація не може погасити через неплатоспроможність та повну залежність від кредитних коштів.

Відповідно до укладеного договору, зернова корпорація зобов’язується всі надходження за кредитом використовувати на придбання сільськогосподарської продукції для подальшого її продажу ССЕС та постачати щорічно не менше 4 млн т зерна кукурудзи та інших зернових.

Поряд з цим неефективні управлінські рішення посадових осіб корпорації та відмова ССЕС укладати контракти на таку поставку призвели до незабезпечення мінімального обсягу поставок зернових.

Аудитори зазначають, що у корпорації відсутній механізм дій у разі неприйняття ССЕС умов поставки зернових, це може призвести до порушення питання щодо використання кредиту на суму близько 17 млрд грн, витрачених на придбання зернових, які поставили іншим контрагентам та пред’явлення вимоги з боку ССЕС негайно сплатити всю суму китайського кредиту.

Причиною кризового фінансового стану на підприємстві аудитори вбачають часту зміну керівництва. При цьому контракти з тимчасовими керівниками не укладалися, а отже не було визначено їх відповідальності за ефективну діяльність Державної продовольчо-зернової корпорації.