Бізнес озвучив причини падіння українского експорту до ЄС

Про це повідомляє «Європейська првада».

Дія автономних преференцій мала компенсувати Україні проблеми на ринках Митного союзу.

Однак, як показала практика, цим надіям не судилося здійснитися.

Значний позитивний ефект від дії автономних преференцій можна було бачити у другому кварталі минулого року — за підсумками цього кварталу експорт до ЄС зріс більш ніж на 30%.

Проте результати наступних місяців виявилися значно гіршими, а вже в четвертому кварталі 2014 року український експорт до ЄС показав падіння.

У 2015 році цей спад не лише продовжився, а й поглибився. За даними Держстату, за підсумками січня-травня 2015 року він впав на 33,5%, що практично повністю збігається із загальним показником — зниження на 35,9%. Падіння українського експорту до РФ склало понад 60%.

Раніше в уряді падіння українського експорту до ЄС пояснювали насамперед активізацією бойових дій на Донбасі, одним з наслідків якої стала зупинка ключових виробництв регіону.

Проте дослідження  «Автономні торговельні преференції ЄС: погляд експортерів», підготовлене Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (IER), що базувалося на опитуванні 1009 підприємств, (більшість з яких провадять експортну діяльність або планують її розпочати), показало, що з моменту початку дії автономних преференцій до кінця минулого року експортом до ЄС зайнялося 5302 підприємства, що раніше на цьому ринку не працювали.

Водночас 2299 компаній, що раніше експортували свою продукцію до ЄС, припинили це робити. Проте науковці припускають, що перееважна більшість останніх — це компанії із зони АТО, які зараз дійсно не мають можливості поставляти свою продукцію до ЄС. А кількість нових гравців на європейському ринку повністю компенсує цю втрату, у тому числі — і за обсягами експорту.

Тому, спроби пояснити падіння українського експорту до ЄС одним лише фактором АТО не відповідають реальному становищу.

Разом з тим у дослідженні відзначається, що 55% тих компаній, що раніше проводили і зберегли експортні поставки до ЄС, різко знизили їхні обсяги. А це може бути наслідком того, що підприємства не можуть пристосуватися до роботи в нових умовах.

Позитивною новиною проведеного дослідження стала велика кількість українських компаній, які почали роботу в ЄС, що вказує на нереалізований потенціал. Більшість з цих компаній здатні збільшити свою присутність в Європі, а отже, вже у найближчій перспективі забезпечити високі темпи українського експорту до ЄС.

Однак єсеред причин, що перешкоджають активному використанню преференцій Євросоюзу, згідно з опитуванням бізнесу, стала не поінформованість про можливості, що відкрилися на європейських ринках. Про це заявили понад 20% респондентів, в першу чергу — представники малого та середнього бізнесу.

«Слабка інформованість бізнесу стала однією з ключових проблем, яка перешкоджає українському експорту. В першу чергу проблема – в роботі бізнес-асоціацій. Вони виконують лобістські функції, але часто не інформують своїх членів про можливості для роботи на зовнішніх ринках», — говорить директор IER Ігор Бураковський.

Цікава деталь — рівень непоінформованості бізнесу суттєво відрізняється в окремих регіонах України: на сході він вищий, на заході — нижчий. Що в IER  пояснюють великими можливостями західноукраїнського бізнесу для отримання інформації. А це тісно пов'язно із володінням іноземними мовами.

«Необхідність використання англійської мови є проблемою для бізнесу в усіх регіонах. Однак є різниця, пов'язана з тим, що документи ЄС перекладають всіма мовами країн-членів. Як правило, на заході України добре розуміють польську, румунську або словацьку мови, що відкриває великі можливості для місцевого бізнесу», — пояснює виконавчий директор IER Оксана Кузяків.

Друга проблема — складнощі з пошуками торгових партнерів у ЄС — практично однаковою мірою характерна як для малого, так і для великого бізнесу.

В IER відзначають — багато в чому складнощі з пошуком європейських партнерів пов'язані з неможливістю для українських компаній гарантувати довгострокові поставки.

«Для українських компаній часто вихід в ЄС — це можливість продати наявну продукцію. Водночас європейські торговельні мережі не дуже зацікавлені в роботі з ситуативними постачальниками, навіть якщо їхні умови вигідні для них. Набагато більше цінується можливість довгострокового співробітництва, а це українські компанії далеко не завжди готові забезпечити», — уточнює Ігор Бураковський.