Agri Invest Forum-2018: в Києві відбувається міжнародна аграрна конференція (пряма трансляція)

Коментарі

0

16 травня 2018 року у виставковому центрі «АККО Інтернешнл» проходить V Міжнародна конференція гравців аграрного бізнесу Agri Invest Forum, у ході якої учасники матимуть змогу обговорити ефективну взаємодію держави і аграрного бізнесу.

Панель: Податкові проблеми та шляхи їх вирішення 

Ольга Богданова, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine

Серед частих помилок, які трапляються при оформленні податкових накладних — відсутність ознаки належності до спец режиму, та неправильне відображення періодів.

Щодо цих помилок, зауважте, що коли вам реєструють податковий кредит із запізненням, її беруть у податковий кредит у місяці, в якому вона зареєстрована. Ще одна часта помилка — зменшення податкових зобов'язань при поверненні. Ми не можемо їх зменшити до тих пір, поки коригування не буде зареєстроване покупцем. Такі розбіжності у періодах дають значні суми для нарахування.

Власне, що потрібно, щоб отримати дотацію? Цьогоріч продовжують існувати певні критерії для отримання агродотації: Отримувач має бути платником ПДВ; Питома вага поставленої сільгосппродукції має бути не менше 75%; Підприємство має займатися діяльністю вказаною у ст. 1-б. 1 Закону 1277; Підприємство має бути включене до реєстру отримувачів дотації.

Щодо процедури зустрічної звірки. Краще надавати відповідь податковій у встановлений строк (10 днів від моменту отримання). Звісно, об’єми документів можуть бути значні. У такому випадку, краще проробіть аналітичну роботу, зробіть підсумки, а у відповіді вкажіть, що за запитом готові передати всі потрібні документи. Відмова може бути підставою для перевірки вашої діяльності.


Панель: Фінансування та управління ризиками

Кирило Мухомедзянов, спеціаліст із фінансового сектору проекту IFC «Аграрні розписки в Україні»

- Українські аграрії залучили 2,85 млрд грн завдяки аграрним розпискам. Від початку реалізації проекту аграрних розписок в Україні у 2015 році і до сьогодні вітчизняні аграрії залучили 2,85 млрд грн для розвитку бізнесу. Зокрема 1,6 мллрд грн було залучено за товарними розписками 1,25 млрд грн – за фінансовими. 

До 2018 року в Україні діяв пілотний проект, який включав кілька областей. Цьогоріч його дія розширилася на всю територію країни. За період реалізації було видано 457 розписок (285 фінансових і 172 товарні). Лише у 2018-му аграрії залучили 1,7 млрд грн (275 розписок)», — поділився експерт. За його словами, інструментом аграрних розписок можуть користуватися всі без виключення виробники від дрібних і середніх до агрохолдингів. Хоча насамперед він зорієнтований на сегмент невеликих гравців. За даними IFC за 2015-2018 роки інструментом аграрних розписок скористалися переважно середні та дрібні господарства — 53% і 38% відповідно. Зараз ми працюємо над створенням можливості використовувати аграрні розписки у тваринництві, зокрема свинарстві та молочарстві.


Панель: Захист від аграрного рейдерства

Руслан Дешицький, юрист охоронної компанії "Гайдамаки":

- Аграріям варто користуватись усіма способами захисту своєї власності. Це і юридичні засоби - наприклад, позови до суду. Потрібно "піднімати на ноги" працівників поліції, представників "антирейдерських" штабів, та навіть обласну владу. Але не потрібно нехтувати і право на самозахист свого майна.

У чому перевага компанії "Гайдамаки" як охоронної структури?За законодавством, наша компанія має право і на фізичний захист майна наших клієнтів.

Кирило Левтеров, юридична компанія ОМП:

- Ми для себе виділили три групи рейдерів: "швидкі гроші", "земельники" та "загарбники".

Перших цікавить або врожай на полі, або ж гроші на рахунках.

Других - перепис частини захопленого господарства на іншу особу. На відміну від чесної конкуренції за паї, використовуються кримінальні засоюи

Третіх - повне захоплення аграрного підприємства, яке найближче відповідає загальноприйнятому розумінню рейдерства, і є найбільш небезпечним видом криміналу в аграрній сфері.

Рейдери приходять туди, де все погано тримається. Де не перевірені договори оренди, де незрозуміла чітка кількість засновників підприємства. Повірте, з рейдерами можна боротись, але потрібно краще слідкувати за своїм господарствам. 

Якщо боїтесь захоплення врожаю, віддайте його у заставу банку. Повірте, нема сміливих атакувати врожай, який в заставі банку. Анонімно опитайте своїх пайовиків. Хочете дізнатись думку про господарство?Спитайтесь у продавчині місцевого магазину. Це стандартний прийом, якого вчать всі спецслужби світу.

Дев'ять із десяти господарств не користуються сервісом "інформдовідка" від Мін'юсту. 

Якщо боїтесь захоплення господарства, розподіліть господарство на декілька окремих частин, які окремо займатимуться вирощуванням врожаю, користуванням агротехнікою та продажею врожаїв.

Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації:

 - Ми виокремили три основні схеми "аграрного" рейдерства.

Перша - підробка підписів, зокрема на договорах оренди.

Друга - приховування рішень загальних зборів агропідприємства, що дає привід для рейдерських атак, або ж пряме блокування роботи агропідприємства.

Третя - коли декілька агропідприємств підписують договори оренди на один і той же пай. 

Ми також виокремили відносно законні способи перебрати на себе ваші активи. Це - робота з міноритаріями по скупці акцій, або ж робота на необізнаності пайовиків. 

З технічної точки зору ми зробили неможливою "подвійну" реєстрацію договорів оренди землі. Але потрібна незворотність покарання "чорних" реєстраторів через законодавство.

Я радила зробити аудит всіх ваших договорів оренди,або інших реєстраційних дій, підписані за останні декілька років.


Панель: Обіг земель та концепція ринку землі:

ОПИТУВАННЯ:

Відкриття ринку землі хочуть 20 % опитаних аграріїв, збереження "земельного мораторію" - 70% опитаних аграріїв;

55% аграріїв хочуть запуску ринку землі лише,  після пілотного проекту, 25% - після 1 січня 2021 року

93% опитаних аграріїв мають інтерес до купівлю землі;

77% опитаних аграріїв вважають, що право на купівлю ріллі мають мати лише громадяни України  та агропідприємства України.

Олексій Мушак, народний депутат: 

- Минулоріч ми очікували, що ринок землі таки запустять з 1 січня 2018 року. Натомість, земельний мораторій продовжили,  агрохолдинг Кернел наростив земельний банк на 200 тис гектарів, Національна академія аграрних наук здасть свої ділянки у оренду китайцям.

Але кого ще "земельний мораторій" зробив впевненішим у своєму майбутньому? Лише одного у цьому залі, судячи з піднятої руки.

Хто боїться ринку землі?Тут вже маємо більше рук.

На мою думку, ця ВР не проведе земельну реформу, тому до кінця цього року ринку ріллі не буде. Але я покладаю надії на 2019 рік. Тоді ми маємо повернути 6,4 млрд дол боргів, і питання запуску ринку землі неодмінно постане. Тут лише питання: чи ми на своїх умовах запустимо ринок землі, чи на умовах кредиторів?

І наостанок, давайте задамо собі питання: а що ми передамо своїм дітям?Договори оренди? Тоді виграє лише той, хто має більше грошей

Іван Мірошніченко, член аграрного комітету ВР:

- Хто має бути покупцями ріллі? Та ті, хто сидять у цьому залі. Учора мав зустріч із представниками Світового банку і МВФ. Я їм говорив: неважливо, яку концепцію ринку землі підтримає парламент чи прем'єр. Якщо все суспільство не сприйме концепцію обігу ріллі, нічого з цього не вийде. 

На жаль, у нас нема загальнонаціональної концепції обігу землі. У нас нема з чим йти до товаровиробника та населення. 

Ми 17 років подовжуємо мораторій, і при цьому нарікаємо, що село гине. Але ж проблеми на селі виникають саме через мораторій. 

Єдина причина, через яку ми досі не запустили ринок землі - страх. Наприклад, коли запустять ринок, то аграрії не знайдуть гроші на купівлю землі, або ж всіх все рівно переграють іноземці. 

Власне, для цього ми і хочемо розробити концепцію обігу землі, щоб зняти страхи у аграріїв, щоб вони відчули комфорт і впевненість за майбутнє. Головне - аби аграрії мали конкурентний доступ до фінансів. Ми маємо запобіжники, як уберегти ріллю від скупки іноземцями. Але ми не маємо закривати ринок землі для іноземних покупців. Інакше наші аграрії не розумітимуть - чому у нас гектар ріллі коштує 3 тисячі доларів, а в Європі - 30 тисячі доларів?

Олександр Бакуменко, очільник аграрного комітету ВР:

- Ми домовились із спікером ВР, що наступний пленарний вівторок буде "аграрним" днем. Зокрема, мають розглянути законопроекти про передачу громадам державної ріллі за межами населених пунктів, також - про долю ріллі колективної власності. Також - "антирейдерський" законопроект, який має вирішити проблеми "подвійної" реєстрації та охорони майнових прав. Окрім цього, нарешті збираємось вирішити проблему консолідації, або ж так званої "шахматки". 

Якщо ми не вирішимо ці питання, не можна запускати ринок землі.

Окрім того, ми створили на базі аграрного комітету ВР робочу групу, яка за 2 місяці має розробити концепцію обігу ріллі. Ми покажемо вам цю концепцію, ми хочемо почути зворотню відповідь від вас. Ми хочемо професійної, а не політичної дискусії. Ми працюємо у ваших інтересах. 

 


Панель: Підвищення мит на добрива

ОПИТУВАННЯ:

79% опитаних аграріїв не підтримують обмеження на імпорт всіх видів російських мінеральних добрив;

78% опитаних аграріїв не підтримують обмеження на імпорт всіх видів російських  добрив;

84% опитаних аграріїв підтримують пропозицію побудувати заводи із виробництва добрив з українського газового вугілля, також - продавати ліцензії на добування газу для виробництва міндобрив. 

Михайло Соколов, заступник ВАР

- Ціни на внутрішньому ринку обмежують аграріїв, оскільки ціни набагато вищі, ніж на зовнішніх ринках. Тому ми вносимо набагато менше, ніж треба, та по суті грабуємо наступні покоління, бо землі стають виснаженими. Зараз РНБО хоче обмежити взагалі експорт добрив з Росії, прикриваючись американськими санкціями проти Росії. Але вони вводять мита проти конкретних підприємств, а не проти всіх. 

Колись наші хіміки постачали міндобрива навіть на ринки Індії та Пакистану. Але їх звідти видавила не Росія, а Китай. Піднебесна не має багато газу, але виробляє добрива на технології синтез-газу. Ми маємо рівно такі ж технології. Але чому не почнемо виробляти міндобрива із синтез-газу?

Так, купувати щось у держави-агресора - неетично. Але ж ми у агресора купуємо газ, з якого робимо мінеральні добрива!Один із постачальників газу до України - олігарх Ротенберг, на якого США наклали санкції.Складно знайти діяча, наближенішого до Путіна.

Зрештою, ми не згодні платити із власних кишень, за те, що хіміки не можуть щось самостійно зробити. На всі 100% завантажити хімічну промисловість вдасться лише тоді, коли ми знову вийдемо на експортні ринки.

Вихід: дати хімпрому нашу, українську сировину, щоб здешевити продукцію.


Олексій Голубов, голова Союзу хіміків України

- Буквально декілька років тому і на світовому ринку азотні добрива і карбамід коштували по 700 дол за тону. Але у 2012 році було запущено 250 проектів із виробництва 183 млн тон міндобрив. Для порівняння: у  2011 році вся планета купила 182,5 млн тон добрив. 90% нових підприємств було запущено в Росії, де газ коштує копійки. Український ринок просто захлинули дешеві добрива.

Ринок добрив в Україні зараз і так "перегрітий", знайти нових постачальників добрив - нема жодних проблем. Ми за те, щоб аграрії купували більші обсяги міндобрив. 

Щоб отримати врожай у 80 млн тон зерна, потрібно вносити 250 кг добрив на гектар. Поки що наші аграрії ледь досягли показника у 100 кг добрив на гектар. Ми самостійно можемо поставити аграріям на рік 8 млн тон азотних добрив та 700 тис тон фосфорних добрив. У 2002 році ,  Росія поставила собі завдання знищити наші фосфорні заводи. Більше ми  ні тонни апатитового концентрату не отримали від північного сусіда, хоча раніше звідти не було проблем з поставкою сировини. Добре, що ми знайшли замінник -  північноамериканські фосфорити. Ми пропонуємо квотування: 50% закривають українські виробики добрива, 50% - закупки по імпорту. 


Дмитро Гордійчук, керівник компанії "Інфоіндустрія"

- Ми будемо змушені торгувати з Росією, весь світ мусить торгувати з країною-агресором. З Росії йде 70% всіх наших добрив, з яких маємо 250 млн доларів сплаченого мита. Мінфін просто не допустить появи таких санкцій. Такі гроші наш хімпром до бюджету просто не зможе дати. "Дніпроазот", основний експортер, зараз не має покупців на зовнішньому ринку, тому вони чекають розширення українського ринку. 

Так, ми хочемо підтримки українського виробника добрив, але вони мають і пропонувати свої варіанти, а не тільки забороняти імпорт добрив.

У Росії накопичилось 4 млн тон селітри добривної, та 2 млн тон селітри для вибухівки. Це все піде на Східну Європу, лише Україна потребує 2 млн тон.Тому на початку червня варто чекати "цінової ями" на селітру у 6500 грн за тону. Але українські виробники зможуть працювати і при таких цінах. Найбільша роздрібна мережа у 270 складів добрив опиниться в руках фактично Ostchem Фірташа. Чи буде при цьому прозора ціна на селітру?

У нас на заводах агрохімії працює 5-6 тис чоловік. Скільки працює на таких об'єктах в ЄС?По 150-300 чоловік. Навіть у росіян на заводах працює уп'ятеро менше, аніж на заводах. Нам потрібна реформа агрохімічної промисловості, за участі держави, щоб виробники добрив стали конкурентнішими. 

Майбутнє, яке я бачу для агрохімії та аграріїв? Ми уже, нехай повільно, але йдемо до зразку ЄС, коли замість аграрія добрива вносять спеціальні сервіси. 


Андрій Дикун, голова ВАР

- Частка добрив в собівартості продукції - 15%, а в собівартості пшениці близько 30%. Якщо мене спитаєте, я б за то, щоб заборонити експорт з Росії та завозив з Китаю. Але у нас проблеми з транспортом, змови дистриб'юторів тощо. Тому нам треба об'єднуватися та шукати вихід разом. 


Ігор Гольченко, Group DF

- Коли Україна прийняла експортну стратегію, передбачалось розвивати харчову промисловість. Без хімії, як показує світовий досвід, харчпром розвиватися не може. Коли частина хімії стоїть, ціни на решті підприємств змушені рости. Чому в Росії ціни нижче? Тому ще держава їх дотує і вони можуть утримувати таку ціни. Поки у нас не буде газу по адекватній ціні, дешевих добрив не буде. 


11.30

Розпочала роботу «Секція об’єднаних територіальних громад».

Ігор Миклащук, голова Інституту кооперації та місцевого самоврядування (ІКОМІС) презентував новостворене об`єднання, основними завданнями якого є: формування горизонтальної мережі лідерів у масштабах країни, експертна підтримка органів місцевого самоврядування та розробка законопроектів, спрямованих на розвиток місцевого самоврядування. В свою чергу, директор Українського аграрного ліцею Олена Ярошинська презентувала сучасний освітній заклад, що уже рік діє на Уманщині: «Наше завдання - виховати нову активну молодь, яка готова змінювати країну». На даний момент в ліцеї працює академічне та професійне відділення, та методологічний центр «СвітОсвіт» основною метою якого є створення та розвиток ефективної системи освіти в об’єднаних громадах України.

Олександр Каліберда, представник проекту USAID "Підтримка аграрного і сільського розвитку": 

- За 2018 рік в 39 разів зросла державна підтримка регіонального і місцевого розвитку. Окрім того, у 2018 році передбачена субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення в сумі 11,5 млрд грн.

Руслан Майструк, голова Тетіївськоі ОТГ, поділився власним досвідом об`єднання відзначивши, що Тетіївська ОТГ була першою в Київській області і 5 квітня 2018 року було передано землі с/г призначення із державної в комунальну власність - 189 ділянок загальною площею 2838 га. Серед основних проблем з якими довелось зіткнутись - кадровий голод, низька громадська активність, гостре сприйняття населенням необхідності реформування та оптимізації. Серед плюсів ОТГ - можливість залучення інвестицій. Відтак, наразі розпочато переговори з інвестором щодо розміщення сонячних панелей на площі 40 га.

Кайдо Тамберг, голова об’єднаної територіальної громади Отепя (Естонія), поділився досвідом складання бюджету для громад: «Найперше, потрібно реально оцінити всі доходи і витрати, адже витрачати можна рівно стільки, скільки надійде доходів. Тому, підтримання фінансової дисципліни є обов’язковою умовою функціонування ОТГ». Окрім того, згідно естонського досвіду, необхідно запланувати касовий резерв в кінці бюджетного року в розмірі близько 1/2 об’єму річного бюджету. Це дасть змогу уникнути незапланованих боргів.
 



Панель: Соєві правки 

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради

Ми маємо використати наявний час на роботу із депутатами-мажоритарниками, аби вони підписали наше звернення до Конституційного суду, щоб скасувати "олійні правки". Я  підтримую ідею спільної резолюції народних депутатів, яку мають направити до прем'єр-міністра Гройсмана, скасувати "олійні правки".

Прошу аграріїв проголосувати підняттям руки: чи підтримуєте ви надіслати резолюцію прем'єр-міністру, з вимогою скасувати "олійні правки"? Одноголосна підтримка. 

ОПИТУВАННЯ: 86% опитаних аграріїв вважають, що "олійні правки" лише збагатять переробників за рахунок фермерів, 14% - справді простимулюють переробку агросировини в Україні. 

Віталій Шеремета, ​начальник управління внутрішнього аудиту та керування ризиками ТОВ "А.С.Т." 

- Ми дивимось не на Європу, а на Америку, де фермери не мають підтримки, але найбільш ефективними. Нам також не потрібна підтримка, нам потрібні чіткі правила і щоб нас не чіпали, щоб нам не заважали. Коли в 2015 році на пообіцяли, що будуть рівні правила для всіх без жодних пільг, ми були щасливі. Але нас вчергове обманули. 


Казіс Старкявічюс, колишній керівник аграрного міністерства, депутат Сейму Литовської Республіки.

- Аграрна політика ЄС зараз справді працює на те, щоб рівномірно розселити людей у сільській місцевості. Але  єврокомісари поступово вимагають прибуктовості від агросектору.

В Литві зараз вирощують 3 млн тон сої і рапсу, з яких 2 млн тон йде на внутрішнє споживання. Але наші агровиробники-експортери втрачають на значних тарифах на залізничних перевезеннях.

В нас була своя спроба запровадити аналог "олійних правок" у 2003-2004 роках. Тоді наші фермери заблокували основні магістралі країни, і буквально через тиждень той лоббістський закон скасували. Вам просто не пощастило, бо не маєте в парламенті достатньо депутатів, які б хотіли підтримати аграріїв. 


Михайло Соколов, заступник голови ВАР 

- Ми робили свої запити до Інституту аграрної економіки, також - до асоціації "Укроліяпром", хотіли дізнатись обсяг наявних потужностей переробки сої. В обох випадках отримали однакові відповіді: 1 млн тон спеціалізованої переробки сої, та 5 млн тон багатофункціональної переробки олійних, сої зокрема. 

Переробники говорять про значну конкуренцію та високу ціну за сировину соняшнику, але так було лише останні декілька років. До цього переробники заробляли на заниженій ціні на соняшник. Вони не вклали у розвиток своїх МЕЗів власні кошти, вони ці ресурси відібрали у аграріїв-виробників соняшнику. 

Завтра, 17 травня, мають нарешті проголосувати законопроект №7403-2. Для нас важливо, щоб цей документ не відкладали до безкінечності, і проголосували, поки є депутати в голосі.

Окрім того, готуємо подання до Конституційного суду. Є норма, що закон вважається неконституційним, якщо був прийнятий із порушенням регламенту ВР. У випадку із "олійними правками" складно сказати, де взагалі було дотримано регламент роботи ВР.


Дмитро Мотузко, Адампільський завод з переробки сої:

- Головне, про що треба пам'ятати, Україна не може бути одночасно агрорною та наддержавою. В заможній країні більше 5% ВВП не має забезпечуватися агросектором. Бо лише в бідній країні потреби країни забезпечуються аграріями. Не варто порівнювати з ЄС, там агросектор підтримують, щоб забезпечити рівномірне розселення по всій території країни. Тому нам треба розвивати потужності та за рахунок аграріїв забезпечити промисловість сировиною. Коли говорять, що намагаються вирішити проблеми олійно-жирової промисловості за рахунок аграріїв, це не зовсім так. Скоріше соя повторить долю соняшників, коли сировина в країні коштує більше, ніж на експорт. 


Іван Мірошніченко, народний депутат, аграрний комітет ВР:

- Ми сьогодні прийшли на інвестиційний форум. Але говорити доведеться зовсім про інші речі. У нас є усі можливі ризики для інвесторів, студентам навіть не потрібно їздити в Гарвард. За якою логікою, у аграріїв вирішили забрати декілька мільярдів гривень через олійні правки? У мене є пропозиція: ухвалити якусь резолюцію, прийти разом до прем'єр-міністра Гройсмана, і навіть вирішити не голосувати за інші документи, поки парламент не поверне експортне ПДВ для сої та ріпаку?

Думаю, що нашу пропозицію підтримає частина "Народного фронту", "Опозиційного блоку", повністю підтримає "Воля народу", "Батьківщина", є питання по "групі УДАР". Але я не розумію: чому ми маємо пояснювати антилогіку, чому підтримувати одних товаровиробників за рахунок інших, особливо депутатам фракції Радикальної партії Ляшка?

Деякі депутати пропонують: нехай агровиробники самі експортують та отримують експортне ПДВ. Але ж ми всі прекрасно знаємо, наскільки складно налагодити експортний ланцюжок, відшукати вагони для вивозу агропродукції. Тим більш, що пропозиції аграріям експортувати сою самостійно просто знизять удвічі збитки від "олійних правок", не більше. 


Сергій Лабазюк, народний депутат: 

- На жаль, нам не вдається добитись, аби законопроект №7403-2, про скасування "олійних правок", нарешті внесли до сесійної зали. Якщо документ вдається внести до порядку денного, то хіба що з правками від податкового комітету. Більш того - маємо медійні акції проти аграріїв, які начебто не хочуть розвитку переробної промисловості в Україні.

Аграрії за розвиток економіки в Україні, але не хочуть, щоб це було за їхній рахунок. Очевидно, що доведеться шукати інший варіант захисту своїх прав, бо пікети під парламентом та блокування доріг уже не допомагають.

На головній панелі відбулось опитування щодо перспектив вирощування сої в Україні в світлі соєвих правок. Якщо тогоріч сою вирощувало 67% опитуваних, цьогоріч 55%, а наступного року про сою думатиме лише 24%. Якщо, звісно, соєві правки не скасують. 


10:30 Відкриття

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради

-  Цьогоріч головна проблема аграріїв, крім звичайних, те, що нема дощу. Ось у тих, хто приїхав, дощ буде. Але загалом незрозуміло, чому зараз так активізувалося питання землі, попри позицію МВФ та уряду. Також ми не розуміємо, чому останні роки аграрії платять на 50 доларів більше, ніж їх колеги у світі. У листопаді минулого року в нас був антирейдерський форум, на якому вирішили створити охоронну компанію "Гайдамаки". Народні депутати створили антирейдерську організацію "БізнесВарта", яка, сподіваюсь, нам допоможе. 


Вперше за п'ятирічну історію Agri Invest Forum об'єднає понад 1000 учасників. На події також будуть присутні представники ключових міністерств, народні депутати України, представники посольств, міжнародні організації (USAID, IFC, IMF, World Bank, EBRD), найвпливовіші ЗМІ.

Темою першого блоку у рамках бізнес-секції стане питання, яке не на жарт схвилювало увесь аграрний бізнес – відміна відшкодування експортного ПДВ для олійних культур: сої та ріпаку. А рамках даної дискусії провідні експерти галузі та народні депутати поговорять про те, яких наслідків зазнають малі та середні агровиробники від сумнозвістних «олійних правок».

Іншою не менш важливою темою для обговорення стане підвищення мит на ввезення добрив з Росії. Про те, до чого це призводить і як позначається на аграріях, стані ґрунтів та врожайності – розкаже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов у ході другої панельної дискусії.

Третя панельна дискусія буде присвячена питанням державної підтримки аграрної галузі у поточному році. Учасники проаналізують ефективність державних дотацій у 2017 та 2018 роках та визначать, яким чином цьогоріч будуть розподілені 4,5 млрд грн, виділених на тваринництво. Також буде обговорено, хто вже отримав 25% державної компенсації за купівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, та як працює цей механізм.

Після обіду та відвідування виставки учасники вирішуватимуть протиріччя по земельній реформі, що виникли між аграрним бізнесом і владою. Зокрема, увага буде приділена питанню – коли Україна буде готова до відкриття цивілізованого ринку землі? Також будуть обговорені основні проблеми й переваги створення та передачі земель об’єднаним територіальним громадам. Крім того, аграрії приділять значну увагу дискусії щодо видів, причин, наслідків та методів боротьби із земельним рейдерством.

На другій секції учасники розглядатимуть податкові та фінансові питання. Зокрема, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ Ольга Богданова розкаже про податкові перевірки та ризики за їх наслідками, оновлений порядок процедури податкової зустрічної звірки, помилки у податкових накладних, порядок їх реєстрації та блокування, а також умови отримання та порядок розрахунку бюджетних дотацій.

Учасники дізнаються про новий принцип розрахунку бюджетної дотації для сільгоспвиробників та заповнення податкових накладних та декларацій з ПДВ для отримання дотацій. Також Ольга Богданова розповість про важливість та податкові наслідки проведення інвентаризації, а також нормативно-грошову оцінку землі для сільськогосподарських підприємств.

Іншими важливими темами до обговорення стануть рішення для оптимізації ведення бізнесу й інструменти фінансування та управління ризиками.

Темою третьої секції стануть проблеми та перспективи реформування об’єднаних територіальних громад в Україні. У ній візьмуть участь близько 80 учасників – голів вітчизняних ОТГ.

В рамках дискусії керівник напряму аграрної політики Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Олександр Каліберда розкаже про недоліки розпочатого процесу передачі земель державної власності громадам та основні загрози, до яких він може призвести. Також експерт розповість про децентралізацію в Естонії, а також досвід Кіптівської та Омельницької сільських об’єднаних територіальних громад (Чернігівська та Полтавська області відповідно).



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама