Реклама

Зерно від полови: які тенденції в АПК є справжніми, а які - піар чи самонавіювання

директор аналітичної компанії ProAgro

Чим живе АПК та які тенденції мають шанс закріпитися надовго? 

В цілому, 2016 рік пройшов без будь-яких подій на аграрному ринку і не став якимось винятковим в порівнянні з попередніми роками. Погода - ключовий фактор впливу на рослинницьку галузь - цілком сприяла. Були відсутні і великі дефолти агрокомпаній.

Нагадаю і про зміну системи оподаткування аграріїв і операцій з експорту деяких видів аграрної продукції (спецрежиму з ПДВ, ФСП на ЄП 4 групи, відшкодування ПДВ при експорті). Аграрії досить швидко перебудувалися на нову систему, ніхто не помер, незважаючи на прогнози, ніхто не поніс істотних фінансових втрат.

В цьому році був рекордний урожай зернових і особливо олійних в 2016 р. Ми оцінюємо його в 63,8 млн т зерна (все залежатиме від фактичного валового збору кукурудзи) і в 13,7 млн т по соняшнику. Рекордний урожай одержано переважно завдяки сприятливим погодним умовам і розширенню посівних площ під соняшником. Останнє частково є наслідком написаного в попередньому абзаці - аграрії стали ще більше уваги приділяти високорентабельним культурам, в тому числі щоб мінімізувати необхідність більше платити податки.

АЧС. Через неї для нас багато ринків для української свинини виявилися закриті. Ринок свинини все більше починає варитися у власному соку, тобто перспектив для розвитку все менше.

Перманентна девальвація національної валюти. Вважаю її позитивом для українського експортоорієнтованого с/г. Вона стимулює експорт, подальше зростання виробництва зерна і олійних, підтримує гарну рентабельність виробництва (аграрії вкладають у виробництво ресурси в гривні за одним курсом, продають зерно за іншим курсом, який вище, ніж був на момент посівної).

Крім того, девальвація нацвалюти та перспективи подальшого зростання обсягів виробництва обумовлюють приплив інвесторів в логістику (тобто в торгівлю, але не у виробництво, яке залишається ризикованим). Ціна входження в ринок виявляється нижче. Тому з'являються такі проекти як термінали Cofco і інших монстрів торгівлі зерном.

Жахливі проблеми з логістикою зерна. Брак вагонів і обмеження навантаження на автотранспорт, очевидно, матимуть якесь рішення з боку бізнесу, який може поміняти свої логістичні стратегії.

Формування аграрних кооперативів. Хтось вважає їх необхідним кроком для переходу приватників до промислового виробництва, що має підвищити якість і безпеку продукції. Інші вважають, що холдинги у вигляді кооперативів намагаються підім'яти під себе неорганізованих виробників і сировинну базу. У будь-якому випадку, позитив від кооперації буде, але які форми вона буде приймати, покаже час.

Я не згадую тут експортні успіхи, вихід на нові ринки, початок поставок по ряду квот ЄС, розвиток органічної продукції або нішевих культур, тому що це або успіхи окремих компаній, або незакріплені тенденція, або більше піару, ніж реального впливу на галузь. До заміни російського ринку на інші я також ставлюся скептично, оскільки за ключовими товарам (продукція тваринництва) замінити його поки нема чим, або експорт в Росію фактично триває по схемам.

Як приклад можу назвати експорт українського борошна. Як швидко почався, так швидко і обвалився, правда, потім знову відновився. Пов'язаний, в основному, з суб'єктивним чинником - великою любов'ю Північної Кореї до української борошні (жарт). Просто інші країни або не змогли запропонувати дешевше, або не захотіли торгувати, або не могли постачати через територію Китаю.

Цукор. Почав розвиватися експорт. Пару років тому таке вже було. Пов'язано переважно з девальвацією.

В цілому, підвищення впізнаваності українських агротоваров і довіри до них споживачів - це теж не новина і виливається в розширення ринків збуту. Пропаганда міністерства української аграрної продукції - це теж добре. Однак, на тлі невизначеності, кого з сільгоспвиробників повинна підтримувати держава, це є стійкою позитивною тенденцією лише для сировинних товарів, в той час як розвиток виробництва і експорту органічних овочів, шафрану або якихось новинок добре для окремих фермерів, але я не вважаю, що заявляти про успіхи, виробляючи товари, які в економіці сільського господарства займають незначну частку, варто.

Хоча тенденцію розвитку підприємництва на селі я б відзначив. Однак, хоча це і сільське господарство теж, це швидше хобі або ентузіазм для засновників. Коли з'являться оптові споживачі продукції дрібних виробників (я не говорю про переробників, яких все одно у кого купувати), тоді це можна вважати закріпленої тенденцією розвитку нового фермерства. Поки ж це просто спосіб вижити і заробити, і частіше не спланований бізнес.

Різко зросла частка самозабезпечення аграрного бізнесу фінансовими ресурсами. На кредити вже ніхто не сподівається, частіше використовують власні кошти.

АЛЕ! Тут би я ще додав продовження мораторію на продаж землі. Це не новина, його продовжують вже багато років, і ніхто й не сподівався на його зняття. Проте, можливість його скасування стимулювала дискусію, яким повинен бути ринок землі, а в деяких випадках - необхідність агрохолдингам заспокоювати пайовиків, які могли б отримати важіль тиску на орендарів. Думаю, вольності пайовиків скоро затихнуть, однак холдинги зрозуміли, що з пайовиками потрібно працювати так само серйозно, як і з клієнтами, і своїми співробітниками, а не шляхом створення видимості соціальних проектів на селі.

Зміцнення аграрних технологій (головним чином IT) також не є тенденцією року, це просто вплив загальносвітового прогресу. До того ж, окупність багатьох технологій поки викликає сумніви. І ще один позитив, який я завжди виділяю: все більше виробників починають займатися сільгоспвиробництвом як бізнесом, а не тому, що воно дісталося їм у спадок або тому, що вони народилися в селі. На жаль, це призводить до індустріалізації села і скорочення числа сільських жителів, але насправді найчастіше село - вже давно не колиска України, а розсадник ретроградства і злиднів.


 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама