Реклама

Запитайте у юриста: що робити, коли працівник отримав повістку від воєнкома

Коментарі

0

партнер ЮФ OMP TAX & LEGAL

Якщо вашого працівника забирають в армію, які папери оформлювати та як платили за цей період, розповідає партнер ЮФ OMP TAX & LEGAL Анна Урусова. 

Питання: Член СТОВ Агрофірма "Нива" відправляється на строкову військову службу (згідно повістки районного військового комісаріату)

потрібно писати чи ні :

- заяву працівнику ( яку і про що?)

- наказ (про що і що саме вказувати в ньому?)

- запис в трудову книжку (який і згідно чого?)

- табель на працівника (вести чи ні?)

- виплата середньомісячної заробітної плати працівнику - за який період брати розрахунок (за рік чи півроку?)

- середній розмір зарплати брати по господарству чи особисто його зарплати?

- Як ми розуміємо, член СТОВ Агрофірма «Нива», який відправляється на строкову військову службу, знаходиться з СТОВ Агрофірма «Нива» у трудових відносинах.

У такому випадку, у разі призову працівника на строкову військову службу, між працівником і підприємством трудові відносини не розриваються, а тимчасово припиняються на час проходження військової служби.

Враховуючи це, дивіться нижче наші короткі відповіді на питання:

- Заява від працівника. Найманий працівник повинен повідомити підприємство про призов, шляхом подачі заяви про отримання повістки від районного військового комісаріату та з проханням увільнити його від роботи (звільнити від виконання посадових обов’язків) на час проходження медичної комісії та несення військової служби на особливий період, із збереженням посади та середньої заробітної плати.

- Наказ. Підприємство на підставі повістки або окремого повідомлення з військового комісаріату, а також довідки, виданої лікувально-профілактичним закладом, видає наказ про увільнення працівника від роботи (звільнення від виконання посадових обов’язків) на час проходження медичного огляду (проходження призовної комісії) із збереженням місця роботи, посади, середньої заробітної плати та наказ про увільнення працівника від роботи (звільнення від виконання посадових обов’язків) на час строкової військової служби із збереженням місця роботи, посади, середньої заробітної плати.

- Табель обліку. У табелі обліку використання робочого часу відсутність працівника у зв’язку з виконанням державних і громадських обов'язків, позначають літерним кодом «ІН» (цифровий код — 22) «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)».

- Трудова книжка. До трудової книжки працівника, який працював на цьому підприємстві до призову та має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, запис про проходження строкової військової служби може не вноситися, адже за ними зберігається місце роботи на час проходження військової служби у зв'язку з призовом.

- Середньомісячна заробітна плата. Розрахунок середньої заробітної плати здійснюється з урахуванням заробітної плати найманого працівника, який був призваний на строкову військову службу, та обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому був призов на строкову службу.

Нижче коментарі:

Як ми розуміємо член СТОВ Агрофірма «Нива», який відправляється на строкову військову службу, знаходиться з СТОВ Агрофірма «Нива» у трудових відносинах.

Враховуючи це, хочемо відмітити, що законодавство України, гарантує найманим працівникам, призваними на строкову військову службу на особливий період, збереження робочого місця і заробітку на підприємстві.

Так, п. 9 ст. 42 та ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України передбачають, що за працівником, призваним на строкову військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, у якому він працював на час призову:

«Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці […]

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:[…]

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків […]

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".[…]»

Отже, у разі призову працівника на строкову військову службу, між працівником і підприємством трудові відносини не розриваються, а тимчасово припиняються на час проходження військової служби.

Приймаючи до уваги все вищесказане відповідаємо на Ваші питання:

1.1. Заява від працівника, наказ та табель на працівника.

У разі призову найманого працівника на строкову військову службу такий працівник увільняється від роботи (звільняється тільки від виконання посадових обов’язків), при цьому за ним зберігається місце роботи, посада та середній заробіток (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Також додатково зазначаємо, що згідно ч. 10 ст. 1 та  ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232, увільненню працівника від роботи у зв’язку із призовом передуватиме увільнення працівника для проходження медичного огляду:

«Стаття 1. Військовий обов'язок

10. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:[…]

прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; […]»

«Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу[…]

2. Громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.[…]»

Враховуючи це, у випадку призову на строкову військову службу, найманий працівник повинен повідомити підприємство про призов, шляхом подачі заяви про отримання повістки від районного військового комісаріату та з проханням увільнити його від роботи (звільнити його від виконання посадових обов’язків) на час проходження медичної комісії та несення військової служби на особливий період, із збереженням посади та середньої заробітної плати. До цієї заяви обов’язково додається оригінал повістки з військкомату.

Підприємство, в свою чергу, зобов’язане забезпечувати виконання військового обов’язку (ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232):

«Стаття 1. Військовий обов'язок[…]

7. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом. […]»

Приймаючи до уваги вищесказане, підприємство, на підставі повістки або окремого повідомлення з військового комісаріату, повинно видати наказ про увільнення працівника від роботи (звільнення від виконання посадових обов’язків) на час проходження медичного огляду (проходження призовної комісії) із збереженням місця роботи, посади, середньої заробітної плати.

Також відмічаємо, що особам, які проходять обстеження в лікувально¬-профілактичних закладах за направленням військових комісаріатів, видається довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально¬-профілактичного закладу (п. 2.18, розділ 2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455):

«2. Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання чи травми […]

2.18. Довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення   та   печаткою   лікувально-профілактичного   закладу, видається: […]

    - особам, які проходять обстеження в лікувально-профілактичних закладах за направленням військових комісаріатів; […]»

Після проходження найманим працівником медичного огляду, підприємство, на підставі повістки або окремого повідомлення з військового комісаріату та довідки, виданої лікувально¬-профілактичним закладом, видає наказ про увільнення працівника від роботи (звільнення від виконання посадових обов’язків) на час строкової військової служби із збереженням місця роботи, посади, середньої заробітної плати. Також додатково відмічаємо, що початком проходження військової служби за призовом є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату (ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232)

«Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов'язків військової служби

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; […]»

Ми вважаємо, що у табелі обліку використання робочого часу відсутність працівника у зв’язку з виконанням державних і громадських обов'язків, позначають літерним кодом «ІН» (цифровий код — 22) «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)» (Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року № 489).

1.2. Трудова книжка.

Згідно п. 2.19 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, до трудових книжок за місцем роботи  вносяться запис про час служби у складі  Збройних Сил України та інших військах, де на осіб, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування:

«2. Заповнення трудових книжок

    а) загальні вказівки: […]

2.19. До трудових книжок за місцем роботи  вносяться  окремим рядком з  посиланням  на  дату, номер та найменування  відповідних документів такі записи:

    а) про  час  служби  у  складі  Збройних Сил України та інших військах, де  на  тих,  які  проходять  службу,   не   поширюється законодавство про  працю  і  державне  соціальне  страхування,  із зазначенням дати  призову  (зарахування)  і  дати  звільнення   із служби; […]»

Приймаючи до уваги вищезазначене, відмічаємо, що запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби вноситься до трудової книжки працівників, які прийняті на роботу після закінчення служби в Збройних Силах України на основі військового квитка. В той час, запис про призов на строкову військову службу до трудової книжки працівника, який працював на цьому підприємстві до призову на строкову військову службу та має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, може не вноситися, адже за ними зберігається місце роботи на час проходження військової служби у зв'язку з призовом. До такого висновку прийшла і Державна служба України з питань праці, про що вона сповістила у себе на офіційному сайті: http://dsp.gov.ua/

1.3. Виплата середньомісячної заробітної плати працівнику

(За який період брати розрахунок (за рік чи півроку)? Середній розмір зарплати брати по господарству чи особисто його зарплати?)

З урахуванням положень ч. 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України, за найманим працівникам, призваними на строкову військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються середній заробіток на підприємстві, у якому він працював на час призову.

Відмічаємо, що згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць:

«Стаття 115. Строки виплати заробітної плати

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.[…]»

Згідно п. 2 Розділу ІІ Постанови Кабінета Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому був призов на строкову службу:

«II. Період, за яким обчислюється середня заробітна плата

    2. […]

У  всіх  інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата.  Працівникам,  які пропрацювали на підприємстві,  в  установі,  організації  менше  двох  календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично  відпрацьований  час. […]»

Середній розмір заробітної плати  обчислюється з урахуванням заробітної плати найманого працівника, який був призваний на строкову військову службу (п. 8 Розділу ІІ Постанови Кабінета Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»):

«8. Нарахування   виплат,   що   обчислюються   із   середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом множення  середньоденного  (годинного)  заробітку на число робочих днів/годин,  а у  випадках,  передбачених  чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна  плата  визначається  діленням заробітної  плати  за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі  (календарні)  дні  на  число  відпрацьованих  робочих днів (годин),  а  у  випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період.

У  разі   коли  середня  місячна  заробітна  плата  визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування  виплат  і допомоги,   вона   обчислюється   шляхом  множення  середньоденної заробітної плати,  розрахованої  згідно  з  абзацом  першим  цього пункту,  на  середньомісячне  число  робочих днів у розрахунковому періоді.  \

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного  числа  робочих  днів за останні два календарні місяці згідно з  графіком  роботи  підприємства,  установи,  організації, встановленим   з   дотриманням  вимог  законодавства.»Приймаючи до уваги вищесказане, відмічаємо, що розрахунок середньої заробітної плати здійснюється з урахуванням заробітної плати найманого працівника, який був призваний на строкову військову службу, та обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому був призов на строкову службу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама