Високі технології для АПК: як розвиваються та куди без них

Ми живемо у час, коли кордони і рамки стираються, коли межі перестають бути чіткими і коли міжгалузева синергія стає нормою, а іноді навіть необхідністю для подальшого розвитку.

Таким прикладом є поступове проникнення високих технологій у агросектор. Спочатку це були інфраструктурні рішення: бухгалтерські та облікові програми, технології  для транспорту та мережеве обладнання, складські та логістичні рішення. Далі розпочався період діджиталізації звичних аграріям інструментів: з’явилися курсовказівники та автопілоти для тракторів і комбайнів, GPS-трекери, розумні заправні станції, цифрові сенсори вологості ґрунту, метеостанції з електронними датчиками, переносні вологоміри для зерна, віддалено керовані клапани, автоматизовані стійла та програмовані кормороздавачі, системи автоматичного сортування та кліматичні контролери. Сьогодні  технології ступають на новий рівень автономності та інтеграції: автопілоти можуть практично повністю замінити водіїв техніки, дрони та супутники можуть збирати інформацію про кожну окрему рослину,  кожен квадратний метр землі може бути використаний максимально ефективно завдяки новітнім технологіям аналізу потенціалу родючості ґрунту та диференційованого вирощування, спеціалізоване програмне забезпечення збирає та візуалізує дані з різноманітних джерел, а нові алгоритми обробки інформації дають можливості знаходити нетривіальні причинно-наслідкові зв’язки і приймати вчасні та більш обґрунтовані рішення.

Прогрес – дуже підступна річ і це чудово ілюструє відома приказка «Краще – ворог хорошого». Не дарма останні кілька років увесь світ говорить про Digital Transformation та Industry 4.0. А технічний прогрес у наш час ще й дуже динамічний у своєму розвитку. Насправді, після того, коли якась технологія починає впроваджуватися і показує достойні результати, подальше її використання іншими гравцями ринку – лише питання часу.  І це необоротний процес, оскільки більш ефективні компанії диктують нові правила, а всі інші або пристосовуються до них, або просто вибувають із гри. Тому питання ефективності використання ресурсів буде ключовим для аграрної  галузі наступні 5-10 років, а можливо і більше. І в українських реаліях простору для оптимізації у агросекторі ще більш, ніж достатньо, при цьому не лише на стороні виробників агропродукції.

У суспільстві чомусь існує стійка думка, що агросектор складається лише з агровиробників різного розміру, переробних підприємств і тих, хто виробляє техніку, різноманітне обладнання, витратні матеріали та все те, що в англійській мові називається inputs (насіння, добрива, пестициди та все інше, що потрапляє в землю та на рослини). Насправді ж, практично половина учасників аграрного ринку – це обслуговуючі та сервісні компанії, дистриб’ютори, трейдери, консультанти та посередники. І їм також потрібні нові технології. Це біржі та аукціони, платформи для спілкування та проведення тендерів, торгові майданчики, каталоги товарів і цінові агрегатори, електронні смарт-контракти та системи цифрового документообігу, системи взаємодії з клієнтами, мобільні додатки, сервіси верифікації даних користувачів, зручні веб-сайти та розумні чат-боти. І це все насправді також входить до широкого поняття «агро».

Зараз у своїй більшості технології дозволяють нам збирати і систематизувати інформацію, а у майбутньому вони будуть здатні максимально спростити або і зовсім автоматизувати процес прийняття рішень і виконання технологічних операцій. Ця тенденція уже чітко прослідковується при будівництві найновіших заводів по виробництву електронних компонентів.  Далі вона буде поширюватися на більшість галузей виробництва, у тому числі й на агропромисловість.

Наслідками такого розвитку подій стануть:

• всеохоплююча стандартизація продукції та процесів її виробництва
• здешевлення впровадження технологій за рахунок збільшення об’єму ринку
• урбанізація сільського господарства за рахунок доступності та простоти використання технологій і популяризації вирощування у місцях споживання (вдома, в офісі, у супермаркеті)
• виникнення попиту на нові професії – більше не потрібні будуть трактористи, доярки та агрономи з польовими журналами. Уже поступово формується попит на операторів певних технологій, їх інтеграторів та сервісних інженерів. І далі практично у всіх галузях базовою вимогою буде знання технологій та вміння швидко навчатися.

Крім того, якщо говорити саме про Україну, то нам гріх не використати потенціал активної співпраці двох напрямків, які успішно розвиваються у нашій країні. Ми маємо чудових технічних спеціалістів, визнаних світом програмістів і талановитих інженерів. У нас є агропідприємства різноманітних напрямків та розмірів. Ми виробляємо продукцію з більш, ніж 60% культур, які котуються на світовій біржі. І це те, що робить Україну унікальною в плані потенціалу розвитку синергії між агросектором і технологічними компаніями. У нас є шанс побудувати хаб світового значення у сфері високих технологій для сільського господарства і це та можливість, яку ми можемо реалізувати спільними зусиллями! Тому починаймо будувати агротехнологічне майбутнє людства уже сьогодні! Go AgTech!

Якщо ви хочете бути готовими до майбутніх змін у звичному сільському господарстві, то вже зараз потрібно вивчати доступні технології та тенденції їх подальшого розвитку. І цієї осені ви матимете такий шанс у рамках серії подій від Асоціації AgTech Ukraine, присвячених високим технологіям для агросектору в Україні, що відбудуться з 18 по 22 вересня в Києві у рамках Techstars Startup Week Kyiv 2017.