Реклама

Про новий закон про оцінку впливу на навколишнє природне середовище

Коментарі

0

старший юрист Київського офісу Dentons

Які сюрпризи готує  новий закон про оцінку впливу на навколишнє природне середовище та що він озанчатиме для власників підприємств.

Допоки дехто ще смакує новорічними ласощами – ми (юристи) вже «випробовуємо» новий закон про оцінку впливу на навколишнє природне середовище (надалі – «Закон»).

Закон нещодавно набув чинність (18.12.2017року), проте вже викликав досить суттєві хвилювання на ринку. А все тому, що водить абсолютно нові положення щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Господарюючі суб’єкти мають готувати звіти з оцінки навколишнього природного середовища та проводити їх громадське обговорення, і на підставі цих даних отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля від уповноваженого органу (Мінекології). При чому вимагається обов’язкове здійснення оцінки впливу на довкілля (як прямого, так і опосередкованого).

На кого ж поширюється дія закону? 

До господарюючих суб’єктів, які мають обов’язково пройти цю процедуру чи види діяльності, які підлягають проведенню оцінки, Закон відносить:

1) нафтопереробні та газопереробні заводи;

2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ);

3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів;

4) чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);

5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів;

6) хімічне виробництво;

7) будівництво аеропортів і аеродромів,  автомагістралей, автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, магістральних залізничних ліній загального користування, гідротехнічних споруд морських та річкових портів;

8) діяльність щодо поводження з відходами;

9) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі,

10) будівництво повітряних ліній електропередачі;

11) діяльність щодо проведення рубок головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар;

12) діяльність в сфері сільського господарства, лісівництво та водне господарство;

13) проведення зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

14) виробництво та обробка металу;

15) хімічна промисловість;

16) харчова промисловість;

17) інфраструктурні проекти;

18) туризм та рекреація.

За процедурою господарюючий суб’єкт має самостійно підготувати звіт з оцінки навколишнього природного середовища, потім – оприлюднити його шляхом опублікування інформації в друкованих засобах масової інформації та розміщення на дошках оголошень. Але ж ми з вами розуміємо, що самостійно підготувати такий звіт мало хто зможе, а, отже – перший наслідок набрання чинності Закону – подорожчання послуг екологів.

Другий важливий момент – участь громадськості. Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення громадськість може надати уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Але при цьому Закон дозволяє, що суб’єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення. Чому саме так? Тому що звіт та надані зауваження та пропозиції громадськості є основою для видачі уповноваженим органом висновку з оцінки впливу на довкілля, який в свою чергу є обов’язковим для виконання господарюючим суб’єктом.

От вже в цьому висновку з оцінки впливу на довкілля будуть зазначені наступні речі:

1) тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) допустимість чи недопустимість провадження планованої діяльності (простіше кажучи екологи можуть вам заборонити заплановану діяльність);

3) умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6)  умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність - здійснення компенсаційних заходів  (тобто сплату компенсації у випадку провадження тієї чи іншої діяльності).

Другий висновок, який ми можемо зробити, – довжина «підготовчих» робіт до проекту стане більшою на одну процедуру (так, на  час поки буде готуватися звіт, проводитися громадське обговорення, буде готуватися висновок).

Окрім того, після отримання висновку може виявитися, що обраний вид діяльності взагалі не можна проводити.

Що ще важливо для бізнесу? Зверніть увагу, що Законом передбачена можливість тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля. Простіше кажучи – не підготували звіт/не провели громадське обговорення/не отримали висновок на провадження діяльності/не виконуєте вимогу наданого вам висновку – отримайте  тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств. Отакої.

Ідея, яка закладена в Закон стосовно підвищення захисту навколишнього природного середовища, – чудова. Але не чудовим може виявитися реалізації закону, - адже  вже дуже широкими повноваженнями наділили екологів.

Між тим, поживемо – побачимо. А Ви переконайтесь, що для провадження Вашого виду діяльності не потрібно проводити оцінку впливу на навколишнє природне середовище. Або, може, потрібно? 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама