Про які підводні камені треба знати експортеру органічної продукції

Ми працюємо з європейськими ринками більше шости років. Раніше працювали через посередників, але зараз намагаємось налагодити контакти безпосередньо зі споживачами, постачаємо органічну продукцію, вільну від ГМО, у нас є тваринництво молочне та м’ясне та овочі з фруктами. Окрім того ми активно включені в роботу по збільшенню квот та разом з асоціаціями працюємо в тому напрямку. Доречі, чому у нас така дивна ситуація по квотам? Вони розроблялись ще декілька років тому, та коли ти сьогодні дивишся на них, то розумієш, що багато з них неможливо заповнити. У нас немає ягнятини, немає грибів, немає багато чого іншого. З іншого боку меду ми постачаємо набагато менше, ніж виробляємо. Те саме можна сказати про консервовані овочі, соки та зерно. Не можна сказати, що ми намагаємося виштовхати з полиць європейських виробників.

Що стосується органічної продукції, то багато чого Європа імпортує з Китаю. Тому перспективи для України є. Але не все так просто. Наприклад, цього року в ЄС вирішили посилити вимоги до імпорту органічної продукції з країн колишнього СНГ. Якщо минулого року достатньо було мати сертифікат, який ми отримували в міжнародних лабораторіях, то сьогодні ми проходимо подвійний контроль - спочатку отримуємо сертифікат в Україні, а потім ще повторно здаємо аналізи в ЄС. Це втрата часу та грошей та й просто дискомфорт для компанії. Ми намагалися вияснити у наших європейських партнерів, чи насправді від українських постачальників в ЄС отримували так багато неякісної продукції, але з’ясували, що й європейські виробники продукції не завжди виробляють справжню органіку. Мається на увазі в тому вигляді, як це пропонують нам.

Бо якщо ми подивимось на перелік аналізів, які вимагають від українських виробників органічної продукції, то побачимо значну частину таких, які європейські виробники не проходять. Це така своєрідна дискримінація - навіть якщо ми гарантуємо якість, нам не дають вільний доступ на ринок.

Що стосується цінової політики, то органіка є нішовим продуктом і ціна може дуже сильно коливатись. Наприклад, тонна органічної сої може коштувати 500 євро, а може дві тисячі. Якщо говорити про таку цікаву культуру як спельта, то ціна може доходити до 1700-1800 доларів за тонну, а може спускатись до 400. Тобто органічний ринок - це не той ринок, який може тобі гарантувати стабільну ціну, треба постійно стежити та моніторити.

Крім того, треба бути постійно готовим до будь-який перевірок, до постійного доведення, що ви справді виробляєте органічну продукцію. Але це того варто, бо дисциплінує компанію та гарантує те, що ринки будуть відкриті для вас не тільки завтра, але й в майбутньому.

Є європейські партнери, які готові купувати українську продукцію, в тому числі по форвардах. Якщо ще п’ять років на спеціалізованій виставці у Нюрберзі було 2-3 українські органічні компанії, то зараз близько 40. Також ми отримали запит на експорт органічних зернових культур в США, там є попит та дефіцит, а треба враховувати, що американський ринок органічних продуктів складає 40 млрд. доларів. Росте попит і на внутрішньому ринку - приблизно 20% в рік, менше, ніж в ЄС чи США, але все ж таки.

Тому ми бачимо великі перспективи у виробництві та експорті органічної продукції та постійно шукаємо партнерів на конференціях, круглих столах, скрізь, де говорять про органічну продукцію, ми є.