П’ять аргументів на користь електронних земельних аукціонів

Коментарі

0

директор Державного підприємства СЕТАМ

Які переваги для дають електронні земельні ауціони порівняно із публічними торгами,  та яким чином це допоможе розвиватись галузі.

 

Давайте разом поміркуємо над простим питанням: "Що вигідніше для української економіки: електронні земельні аукціони, або традиційні публічні торги?".

На мою думку, у України немає іншого шляху, як рухатись в бік розширення застосування електронних торгів при продажу прав на оренду землі. І це не просто моя думка, а висновок, що ґрунтується на досвіді системи СЕТАМ і має п’ять "залізних" аргументів.

По-перше, на відміну від традиційних аукціонів, електронні торги дозволяють охопити найширшу аудиторію учасників за невеликий час. Клієнтська база електронних торгів не обмежується територією на якій розташований земельний майданчик.

Учасниками можуть бути будь-які представники аграрного бізнесу та громадяни України, яких цікавить саме ця конкретна земельна ділянка. Як ми знаємо, більш широке представництво під час аукціону практично гарантує найбільшу ціну для продавця. Це випливає з особливостей технології аукціону. Якщо люди вже беруть участь у торгах, їх бажання вийти з них з бажаним товаром – зростає.

По-друге, знижуються або повністю нівелюються корупційні ризики під час торгів. При звичайних публічних торгах, організатор не зацікавлений у прозорому продажу. Частіше, аукціон проводиться цілком формально, для "галочки", а організатор зацікавлений, щоб у аукціоні взяли участь лише окремі учасники, яких він зазвичай, добре знає.

Інформація про запланований аукціон розміщується на маловідвідуваному сайті місцевої адміністрації чи, у деяких випадках, в місцевих засобах масової інформації із невеликим лімітованим тиражом, які читають виключно місцеві жителі.

 Це створює чудові умови для приходу на торги двох родичів, які формально трохи торгуються, а в результаті землю отримає той, що заздалегідь "домовився" із організатором. У випадку ж електронних аукціоні – всі бажаючі можуть ознайомитись із лотами та взяти участь.

Мені відомі факти, коли у фермера в роботі з’явилось невелике "вікно" і він вирушив на відпочинок із сім’єю. Але за допомогою ноутбуку та доступу в інтернет – все одно взяв участь у торгах на сайті електронних аукціонів і отримав бажану землю в режимі online.

По-третє, продавцям, які дійсно зацікавлені у ефективній реалізації не треба боятися конкуренції. Статистика демонструє, що при наявності великої кількості учасників торгів та реальній грошовій оцінці земельної ділянки, ціна може підніматись в ході електронного аукціону в декілька разів.

Нещодавно в нас був приклад аукціону в Херсонській області, де кінцева ціна виросла втричі, порівняно із стартовою. Зазвичай, в середньому ми фіксуємо зростання на 10-15%, за умови що грошова оцінка землі близька до ринкової, а в аукціоні беруть участь багато учасників. Також, звичайно, має значення чи ця земля реально розташована у вигідному місці, та чи варта вона витрачених на неї грошей покупця.

По-четверте, заради розвитку української економіки наразі варто починати з реалізації через систему електронних аукціонів прав оренди на земельну ділянку. Потім є сенс поступово переходити до державних земель і до відкрито ринку землі, якого вже чекає українське суспільство. Етапність тут має неабияке значення, адже якщо зробити необережні кроки може статись знецінення землі через велику земельну пропозицію. Але якщо робити системні прогнозовані кроки – українська земля стане дійсно вигідним товаром, а у випадку оренди – засобом постійного отримання прибутку.

По-п’яте, потенційними замовниками електронних торгів мають стати як органи місцевої влади так і приватні особи, які зацікавлені у продажу за найвищою ціною. Щодо українських громадян – її купівля може бути цікавою як великим холдингам, так і невеликим індивідуальним фермерам, що мають бажання розширити свою зону обробки. Щодо питання можливості купівлі землі нерезидентами – це питання потребує політичного рішення, тож поки (а можливо й взагалі) про нього не йдеться.

Загалом же, на мою думку українська влада рухається в вірному напрямі і це підтверджують нещодавні законодавці ініціативи. Наразі Мінрегіонбуд та МінАПК на доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана вже готують законопроект про право об’єднаних територіальних громад розпоряджатись землями на своїй території. А це 10 млн гектарів земель. Оскільки у ОТГ наразі небагато можливостей для розвитку, така ініціатива створює широке поле для покращення ефективності їх роботи.

Рішення прем’єр-міністра є надзвичайно вірним, оскільки дасть можливість вирішити нагальні проблеми місцевих громад. З моєї точки зору, місцевим громадам ефективніше зараз не продавати землю одразу, а продавати право її оренди. Там самим буде створено механізм постійного фінансового cash flow для місцевих бюджетів. Це буде надзвичайно вигідний механізм за умови, що об’єднана територіальна громада зможе ефективно та перспективно приймати виважені рішення щодо своєї землі, укладати договори оренди та переглядати такі, що укладені в попередні роки.

Це перший, але системний крок уряду для створення ефективної та чесної системи продажу землі. На жаль, у Земельному кодексі України на сьогодні відсутня норма про обов’язковість електронних аукціонів. Але наразі готуються зміни в нормативну базу про обов’язковість продажу землі лише через відкриту і зрозумілу систему викритих електронних аукціонів.

Тому я маю надію, що невдовзі електронні земельні аукціони повністю замінять застарілі публічні торги і земля стане найвигіднішим товаром, який принесе користь її власнику – тобто народові України.

 


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама