Мертві бджоли не гудуть, або хто винен у поганій якості меду

Коментарі

0

член Ради реформ

Бджоляри скаржаться на масову загибель бджіл. Хто винен та що робити? 

Минулоріч, приблизно в цей же час, я, як голова робочої групи Мінагрополітики України з питань розвитку бджільництва, зібрала селекторну нараду. Тоді проблема стояло гостро: мова йшла про випадки загибелі бджіл через отруєння агрохімікатами та пилком рапсу. Таке було зафіксоване на Одещині, Миколаївщині, Житомирщині, Черкащині. До участі на нараду було запрошено представників Мінагрополітики, директорів департаментів АПК обласних державних адміністрацій, представників Держветфітослужби України, керівників Спілки пасічників та Інституту бджільництва. Ми чітко дали зрозуміти, що така ситуація – реальна загроза не тільки зупинці експорту меду, а й олії.

За підсумками 2015 року Україна експортувала більше ніж 36 тис. тонн на суму 84,3 млн. дол. США . І ми залишились на лідируючих позиціях і в світі, і в Європі за поставками цього продукту на світові ринки.


Чи актуальне це питання? Вкрай, і про це свідчать ряд звернень через Урядову гарячу лінію та до Міністерства від бджолярів стосовно загибелі бджіл. Окрім того, на старті весняно-польових робіт вкрай важливо ще раз підняти це питання - застосування пестицидів і агрохімікатів на галузь бджільництва. 

Далі дозвольте бюрократичною мовою, але перелічу всі норми законодавства та інструкцій, які мають виконуватись в обов’язковому порядку. Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво»  фізичні та  юридичні  особи,  які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин,  зобов'язані не пізніше  ніж за  три  доби  до  початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників,  пасіки яких знаходяться на відстані до   десяти   кілометрів   від   оброблюваних   площ.   При  цьому повідомляється дата обробки,  назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

У випадку загибелі бджіл від пестицидів, розмір нанесених збитків встановлюється комісією, що створюється місцевими органами виконавчої влади. Комісія, до складу якої обов’язково включається ветеринарний лікар, розслідує обставини на місці, складає акт із зазначенням винних осіб, надсилає проби загиблих бджіл на експертизу до ветеринарної лабораторії протягом однієї доби з часу їх відбору, а у випадку труднощів з відправкою – впродовж 2-3 діб, за умови зберігання проб у холодильнику, та встановлює розмір заподіяної шкоди. За результатами експертизи акт комісії пред’являється потерпілій стороні і суб’єкту, який заподіяв шкоду.

Пунктом 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» передбачено інформування власників пасік за три доби до хімобробок з зазначенням  застосовуваного  отрутохімікату,  місця  (у радіусі 7 км),  часу і способу проведення  обробки.  Указують  час  ізоляції бджіл.  Обробки проводять у період відсутності льоту  бджіл  у ранкові або вечірні години.  Не допускають обробку квітучих медоносів і  пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»  забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:


а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво»    порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за  собою дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Зокрема відповідальність за   порушення   законодавства   в   галузі бджільництва несуть особи, винні у: неповідомленні (приховуванні)    або    наданні   неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин; порушенні технології  вирощування            рослин   сільськогосподарського  та  іншого  призначення,  що  призвело  до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Хто має контролювати виконання цих норм? По-перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. І ми про це неодноразова наголошували під час численних нарад та засідань з представниками профільних асоціацій та спілок. По-друге, керівники  головних управлінь  агропромислового розвитку областей мають узгодити з товаровиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.

Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району. Тому й ще раз раджу уважно перечитати вищезазначені норми та інструкції.
Бо співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та економічного потенціалу галузі в цілому.


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама