Базис та надбудова розвитку аграрного сектору на прикладі мораторію

Коментарі

0

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру

Справедливе правосуддя та сильні громади неможливі без прошарку господарів на селі. А такий прошарок неможливо сформувати за відсутнього ринку землі. 

В соціальних мережах розпочалось активне обговорення дослідження (у вигляді форсайту) щодо зняття чи продовження мораторію на продаж сільгоспземель, проведене групою експертів на чолі з Валерієм Пекарем. За що їм велика подяка.

Інколи це обговорення супроводжується зайвою емоційністю та звинуваченнями у замовленому характері висновків, до яких прийшли організатори форсайту. Ось ці висновки:

“1. Зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі само по собі не може вважатися позитивним чи негативним кроком. Наслідки зняття мораторію залежать від інших ключових факторів і лежать у широкому спектрі від безумовно негативних до безумовно позитивних.
2. Ключовими визначальними факторами є два: судова система (верховенство права, незалежність суду і довіра до нього, ефективне судочинство) та децентралізація (посилення громад чи посилення кланів, яке можна назвати «феодалізацією»).
3. В умовах сильної і незалежної судової системи, сильних місцевих громад від зняття мораторію виграють усі, окрім великого агробізнесу, що працює за «олігархічною» моделлю, використовуючи адміністративний і політичний ресурс.
4. В умовах відсутності верховенства права та слабкості місцевих громад від зняття мораторію програють всі, окрім великого агробізнесу, що працює за «олігархічною» моделлю.
5. Ключовими стратегічними інструментами є: консолідація зусиль великого агробізнесу як в центрі, так і на місцях (у тому числі з місцевим малим і середнім бізнесом), підтримка місцевих громад і нових місцевих лідерів, а також використання зовнішнього впливу; фермерська кооперація та соціальна активність; економічна і правова просвіта на селі”.

Читайте також: Запитайте у юриста: як підняти плату за паї та як втримати землю, якщо договір оренди закінчився

На мій погляд, ці висновки базуються на дуже поширеному нерозумінні, у тому числі багатьох опитаних експертів, таких категорій, як базис та надбудова. В основі сильного правосуддя та сильного місцевого самоврядування лежить право власності та наявності великого прошарку господарів. Саме вони є головними зацікавленими особами в незалежному судочинстві та сильних, самодостатніх громадах. Якщо перших немає (базис), то і другі не з'являтимуться (надбудова). Бо не виникатиме суспільного запиту на них. Що ж до сильного, незалежного правосуддя та сильних, самодостатніх громад, то забезпечення цього завжди є довгостроковим процесом. Вони не з'являються зненацька, формуються десятиліттями, якщо не століттями. Але обов'язковою передумовою для них є наявність суспільного, широкого прошарку господарів.

Наприкінці хочу навести свою точку зору, представлену у форсайті. Очевидним фактом є те, що головною метою земельної реформи мала би бути поява господаря на землі, тобто такого, що діє раціонально, відповідально та відчуває власну гідність. Відсутність такого господаря призводить до недбалого ставлення до сільгоспземель та падіння їх родючості. У той же час розмір наявних земельних паїв, за рідкісним виключенням, не дозволяє формування ефективного товарного виробництва. Вони не дають можливості генерувати той потік доходу, який би забезпечував стабільний добробут тих, хто обробляє свої земельні ділянки. Збереження мораторію на продаж сільгоспземель призводитиме до подальшого укрупнення аграрних структур, монополізації аграрної сектору, вичавлювання з сільської місцевості все більшої кількості селян. В якийсь момент, і це питання наступних 4-7 років, в Україні остаточно сформується олігархічний, монополістичний тип аграрного сектору. Зламати його буде вкрай важко. Причому, якщо в селі, у разі зняття мораторію, селяни мають значно більше можливостей для власної справи, то у містах переважно стають низькооплачуваним пролетаріатом, формуючи сприятливе середовище для розширення соціальної бази для лівацького та праворадикального популізму.

Читайте також: Фермерам про рейдерство

Оцінюючи можливі негативні наслідки зняття мораторію, частіше за все наголошують на існуванні загрози, що землю скуплять олігархи та держчиновники, які накрали кошти і через купівлю сільгоспземель зможуть легалізувати свої незаконно отримані статки. Хоча очевидно, що земельна реформа має бути спрямована виключно на формування потужного фермерського прошарку, який налічуватиме від півмільйона до мільйона фермерських господарств. Тому повинні бути жорсткі обмеження, щонайменше на найближчі 10-15 років, щодо прав власності на сільгоспземлю виключно для громадян України, щодо обсягів землі, якими прямо чи опосередковано вони можуть володіти і виключно для ведення власного аграрного виробництва, без права здачі придбаних земель в оренду; повинні бути дестимулюючі податкові обмеження для їх перепродажу. При цьому має бути задіяний кредитний механізм, який дозволятиме купувати землю в розстрочку на 15-20 років, під 2-3% річних. 

Що стосується того, що зняття мораторію не гарантує розвиток фермерських господарств, то так — це лише обов’язкова передумова. Крім того, має бути задіяна державна підтримка, спрямована на масове формування обслуговуючих кооперативів по всій країні (в першу чергу необхідна бюджетна підтримка діяльності сільськогосподарських дорадників), надання пріоритету фермерам та обслуговуючим кооперативам при бюджетних закупівлях для місцевих потреб (школи, дошкільні заклади, лікарні, тощо). Також було би важливо на законодавчому рівні закріпити обов’язок торгівельних мереж щодо виділення певних торгівельних площ під власну продукцію обслуговуючих кооперативів та фермерів.

Читайте також: Олег Нів’євський: Прямі дотації агропідприємствам – це шлях в нікуди


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама