Які продукти варто постачати до Індії?

Загальновідомо, що у Індії ситуація по сільськогосподарським продуктам є складною. У Індії на сьогодні проживає 17% усього населення світу, але  країна має лише 2,4% землі і лише 4% водних ресурсів від світових запасів. Тому у країні дуже цінується земля і водні ресурси – вони у дефіциті. При цьому лише 1% фермерів мають ділянки понад 5 га. На сьогодні у країні використовується 90% усіх земель, що можна обробляти, порівняно з 60% у Європі, та 30% - у США. При цьому,  80% індійських земель мають ознаки деградації, і понад 40% нашої землі залежать від сезонних дощів.  Цікавий факт: середній прибуток індійського фермера –складає лише 100₴ на місяць

Саме ці обставини є причинами постійно зростаючого імпорту. На сьогодні Індія імпортує понад 40% всього продовольства, і ці цифри постійно збільшуються. Слід сказати, що харчові звички людей дуже різняться від регіонів проживання. Споживання імпортних товарів найбільш актуальне для великих міст, адже  через обмежений сімейний бюджет більшості населення країни, люди просто не можуть дозволити собі купувати такі продукти.

Відвідавши українські супермаркети мене вразила висока якість за відносно доступну, за індійськими мірками, ціну. Бо в Індії сім’я використовує 40% бюджету на харчування. Інфляція цін у нашій країні за останні 5 років склала 40%. При чому у внутрішній торгівлі доля супермаркетів складає менше 5%, більша частина імпортованих товарів продається у займає лише з 5-10% ринку, тобто дозволити ці продукти  можуть найвищі касти населення. Проте до 2020 року загальна вартість ринку харчових продуктів зросте в 2 рази, і 20% - це імпортовані продукти  харчування з доданою вартістю.

Країна залежить від врожайності зернових, і дуже імпортнозалежна. При цьому найбільший потенціал експорту до країни на сьогодні у зернових, бобових та фруктів – по деяким позиціям Індія взагалі не закриває навіть мінімальну потребу. З України ми, серед іншого, активно імпортуємо соняшникову олію, і до 2025 року очікуємо підвищення імпорту олії у 2,5 рази. Крім того, Індія є найбільшим виробником і споживачем молока, до 2025 року очікується нестача у 20 млн. кг молока. Найбільшим попитом користуються йогурти та різноманітні молочні продукти із наповнювачами та без. Також можливості імпорту вітамінізованого та безлактозного молока.

На мій погляд, основна проблема експорту до Індії, - це непедбачуваність сільськогосподарської політики індійського уряду та постійно змінювані правила і ставки імпортного мита, що є важливим викликом для трейдерів. У країні достатньо високі ввізні мита та інші нетарифні бар’єри, фактично, фермер в Індії – це священна корова, тому жодний уряд не хоче взяти на себе відповідальність за певні дії, які негативно впливатимуть на сільгоспвиробників.

Найбільшу частку індійського імпорту серед свіжих фруктів займають  яблука, і це не зважаючи на досить високе ввізне мито, що складає близько 26%. Індійці віддають перевагу твердим сортам яблук. Переважна частина фруктів постачаються з США, Австралії. На сьогодні у  країні існує близько 200 імпортерів фруктів та овочів. Проте імпортується лише 1% необхідної для країни кількості фруктів. В середньому в країну завозиться 320 тис т яблук, вартістю 300 млн доларів, а роздрібна ціна яблук у середньому 3-4 долари за кілограм.

Більшість фруктів вживаються у свіжому вигляді, частка переробки складає лише 2%. Одна з найпопулярніших категорій – яблучний сік, приріст попиту на цю продукцію складає 30%, хоча лише 3% населення вживають сік.