Як закон про усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг вплине на український бізнес?

Відтепер спрощено оформлення взаємовідносин між українським експортером послуг та його іноземним контрагентом – відмінена обов’язкова письмова форма для зовнішньоекономічного контракту. Тепер договір з іноземним контрагентом можливо укладати і в електронній формі, в тому числі:

• шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти)
• шляхом обміну електронними повідомленнями,
• або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді.

Завдяки цьому відносини між резидентом-виконавцем та замовником-нерезидентом при наданні послуг можливо підтверджувати на підставі виставленого рахунку (інвойсу), в т.ч. складеного в електронній формі.

Фактично для експорту послуг (крім транспортних) і прав інтелектуальної власності скасовується валютний контроль зарахування виручки резидента. Тобто експорт послуг більше не буде обмежений строками розрахунків із контрагентами-нерезидентами.   

З’явилася можливість надавати в банк копії документів в електронній формі шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчення ЕЦП резидента. Такі електронні документи можуть надаватися за допомогою "клієнт-банку". Також тепер в банк не обов’язково подавати англомовні документи з перекладом на українську мову.

Первинний документ відтепер має статус документа, який містить тільки відомості про господарську операцію. При цьому скасовано вимогу щодо підтвердження первинним документом факту здійснення операції. ДФС на своєму офіційному порталі опублікувала інформацію, що у зв’язку з такими змінами рахунок (інвойс) матиме статус первинного документа, але за умови його оплати. Також Законом виключено вимогу щодо складання первинних документів в момент здійснення господарської операції. Деталізовано, що первинні документи можуть бути складені також в електронній формі.  Але як паперові, так і електронні первинні документи повинні містити усі обов’язкові реквізити, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. Такі реквізити теж зазнали змін у зв’язку з прийняттям Закону. Зокрема, виключено: реквізит «місце складання»; вимогу про аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис». Як і раніше, первинні документи, складені в електронній формі, можуть застосовуватися у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу повинно здійснюватися суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Загалом, Закон можна оцінити як позитивну подію для українського бізнесу. А зміни в головний бухгалтерський закон, які стосуються не тільки експортерів послуг, а всіх платників податків скоріш за все стануть приводом для зміни правових позицій в податкових спорах.