Реклама

Як треба змінити земельну політику держави? Топ-5 напрямків

Коментарі

0

експерт з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку»

Невдовзі в Україні має з'явитися закон про рино землі. Якою має бути нова земельна політика держави в нових умовах? 

1. Конституція України визначає рівність усіх суб’єктів права власності перед законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи мають діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Отже, відносно ринку земель, регулятивна діяльність органів влади та місцевого самоврядування має бути мінімізована до обґрунтованого та необхідного рівня, а всі дії представників влади регулюватися Законом. Зокрема цьому й має бути присвячений "Закон про обіг земель". Державні органи у земельних відносинах мають змінити функції розпорядження, надання дозволів і контролю на функції захисту прав та надання послуг у цій сфері.

2. Громади більше зацікавлені в раціональному використанні та охороні земель і мають стимули управляти ресурсами на своїй території краще, ніж будь-хто.  Згідно з реформою децентралізації, місцеве самоврядування має отримати всі землі на території громад у комунальну власність, крім приватних та тих, що не можуть бути передані у комунальну власність згідно с законом, і повноцінно управляти ними (контролювати використання, розпоряджатися, планувати, оподатковувати). Тоді територіальні громади зможуть виступатимуть захисником інтересів своїх мешканців, інвесторів і бізнесу у земельних відносинах на території громади з метою підвищення рівня життя в сільській місцевості.

3. Реформа децентралізації та впровадження ринку земель вимагає формування нової політики та нової моделі державного управління у сфері земельних відносин. Спроби залишити і пристосувати до нових умов стару модель централізованого і непрозорого управління є надзвичайно хибним явищем, що має негативні наслідки: корупцію, рейдерство, бюджетні втрати, екологічні проблеми. Держгеокадастр має припинити функції, що призводять до конфлікту інтересів, насамперед, припинити розпорядження землями у підзаконний спосіб і забезпечити нормальну і повноцінну роботу Державного земельного кадастру як цього вимагає Закон.

4. Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання. Тобто, державні органи не мають знімати і перекладати відповідальність за захист власності на власників майна і реагувати за наслідками злочину. Щоб запобігти рейдерству, яке без корупції не буває, держава має ліквідувати причини виникнення цих негативних явищ. Поки що залишається чекати розгляду та остаточного прийняття Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (реєстраційний номер 8121), який був прийнятий у першому читанні 10 липня 2018 року. Цей законопроект унеможливлює маніпуляції з реєстрами та передбачає здійснення всіх реєстраційних дій в електронному форматі, встановлює обов’язок реєстраторів і нотаріусів до здійснення будь-яких реєстраційних дій виконувати перевірку даних в електронній формі, як у Державному земельному кадастрі, так і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також інші заходи, що запобігатимуть рейдерським атакам. До цього часу ризик затягування процесу законодавчого врегулювання і зниження ефективності дій із запобігання рейдерству залишається високим.

5. Зараз інформація про землю є недоступною. Цією інформацією маніпулюють задля уникнення конкуренції та вимагають неофіційних платежів та відвертих хабарів. Наприклад, інформація про землі запасу або координати меж ділянок. Універсальним інструментом подолання цих проблем є опублікування всіх даних про землю у формі відкритих даних. Нажаль постанова Кабінету Міністрів України, яка зобов’язувала опублікувати кадастрові данні, не була виконана державними органами, а згодом була змінена. Такі положення мають бути встановлені Законом. Потрібно, щоб усі учасники ринку земель  мали однаковий для всіх безперешкодний доступ до інформації про ресурси та могли самостійно обирати найоптимальніше місце і отримати права на землю для своєї діяльності в умовах добросовісної конкуренції. Наступним кроком має стати впровадження інфраструктури просторових даних – системи заходів, технологій та даних, що забезпечать можливість обміну та ефективного використання географічної просторової інформації.


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама