Реклама

Як підтримати молочну галузь України

Коментарі

0

заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Як формується ціна на молоко і молочні продукти? Хто може вплинути на зниження цін? Яку політику має вести держава? Які дії можуть підтримати основних гравців ринку? Це ключові питання, на які необхідно відповісти для розуміння ситуації та надання підтримки населенню, для якого молоко - один з ключових продуктів харчування.

За останній місяць в профільний департамент Мінагрополітики надійшло безліч листів від населення, бізнесу та органів місцевої влади, які свідчать про зниження закупівельних цін на молочну продукцію. Споживач задається питанням - чому фермер продає молоко по 2,5-3 грн, а на полиці в магазині 1 л - від 10 грн. Виходить абсурдна ситуація, в якій ціна для споживача зростає, але падає для виробника.

Оперуючи даними офіційної статистики і ринковими показниками, ситуацію можна описати таким чином:

а) традиційно між господарствами населення та переробними підприємствами є ще одна ланка - посередники, які займаються організацією логістики та первинної переробки сировини. Частина втрат виробника фіксується вже тут, але часом відмовитися від посередника складно — бо це передбачає додаткові зусилля з боку фермера;

б) переробні підприємства вкладають додаткові кошти в переробку молока, отриманого від індивідуальних фермерів - якість молока набагато нижча, ніж в організованих підприємствах. Тому закупівельна ціна на молоко в підприємствах коливається в районі 4,5 - 5,3 грн;

в) переробні підприємства зацікавлені у збільшенні кількості та якості молочної сировини, але це вимагає додаткових вкладень в індивідуальні господарства або їх організацію в переробні кооперативи;

г) підвищення закупівельної ціни на молоко є неминучим, але безпосередньо вплине на кінцеву вартість молочної продукції. При цьому це негативно впливає на галузь, зважаючи на значне зниження купівельної спроможності населення, звуження як внутрішнього споживання, так і експорту;

д) з боку виробників надходять скарги на торговельні мережі, в яких «осідає» ще значна частина прибутку на молочну продукцію;

е) подальше зниження цін на молочну сировину призведе до вирізання худоби господарствами населення, що спричинить до втрат галузі в довгостроковій перспективі.

Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювало низку заходів для врегулювання ситуацій:

- для розуміння позицій виробників, переробників і рітейлу було проведено нараду щодо ринку молока та можливості підтримки тваринництва. Відновлено діяльність робочої групи при Міністерстві, яка уповноважена розробляти і приймати рішення щодо галузі. Найближче засідання відбудеться 2 липня;

- в Антимонопольний комітет України направлено офіційний лист з проханням проведення розслідування цінової ситуації на ринку молока;

- Мінагрополітики не підтримує ініціативу скасування спецрежиму ПДВ для аграрного сектора, зокрема - тваринництва. Втрати для бюджету не будуть такі великі як загальний ефект для економіки і структури продовольства;

- лист з аргументацією Міністерства щодо режиму ПДВ направлено на ім'я Президента України, очікується позитивна реакція, з урахуванням значення галузі для країни;

- очікуються дії з боку ПАТ «Аграрний фонд» і Резервного Фонду у відповідь на прохання Міністерства закупити надлишки масла і сухого молока, які на даний момент існують на внутрішньому ринку. Саме надлишок цих продуктів вносить додатковий дисбаланс в ціноутворення;

- Мінагрополітики просуває проект підтримки тваринництва, загальний бюджет - 300 млн. грн.

Успішна реалізація цих ініціатив можлива лише за активної участі всіх зацікавлених осіб. Мінагрополітики готове відстоювати позиції і права аграрного сектора, «локомотива української економіки», якому потрібно трохи палива (хай і альтернативного) для подолання непростого періоду.

Разом з тим ми очікуємо активізації виробників молока, тих, хто зараз несе найбільші втрати — господарства населення. Кооперація може бути єдиним виходом для поліпшення якості сировини та захисту своїх інтересів. В організації кооперативів не потрібно переоцінювати роль держави - інакше вони перетворяться в колгоспи і матимуть зворотний ефект.

Ми повинні зайняти проактивну позицію. Замість того, щоб вирізати поголів'я через низькі ціни на сировину необхідно відкривати нові горизонти - наше молоко не витримає конкуренції в ЄС, але воно необхідне Близькому та Далекому Сходу, за умов виконання вимог якості та маркетингової стратегії.

І саме тут держава повинна особливо активно себе показати - наскільки ми зможемо лобіювати свого виробника, відкривати нові ринки і вести переговори на належному рівні.

Крім того ми підтримуємо проект "Шкільне" і "Солдатське" молоко. Про перший проект чули і в багатьох регіонах вже реалізують, другий - по суті теж саме - державні закупівлі для шкіл / армії, які підтримують виробника і сприяють поліпшенню якості харчування дітей і захисників Батьківщини. Цей проект вимагає мінімальних фінансових ресурсів (подивіться на бюджет Мінооборони та Мінагрополітики) і нашого бажання та узгодженості дій гілок влади та громадянського суспільства.

Іншим варіантом державної політики може стати гнучке регулювання закупівельних цін на молоко. Наприклад, подібна практика поширена в США. Однак, замість жорсткого регулювання на довгостроковий період, там проводиться ювелірний розрахунок - кожен місяць, індивідуальний по штатах і зонам виробництва. Таким чином "зрівнялівка" тут носить тонкий математичний характер, підстроюється під тенденції ринку. Ця пропозиція вимагає серйозної аналітичної роботи, і, можливо, альтернативою для України могла б стати залученість профільних асоціацій. Саме некомерційні галузеві об'єднання могли б узяти на себе аналітичну роботу з розрахунку рівня закупівельних цін, прийнятних для всіх гравців.

Нам потрібно актуалізувати свій потенціал до самоорганізації, що дозволить виробникам об'єднатися і захистити свої інтереси.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама