Як підтримати молочну галузь України

За останній місяць в профільний департамент Мінагрополітики надійшло безліч листів від населення, бізнесу та органів місцевої влади, які свідчать про зниження закупівельних цін на молочну продукцію. Споживач задається питанням - чому фермер продає молоко по 2,5-3 грн, а на полиці в магазині 1 л - від 10 грн. Виходить абсурдна ситуація, в якій ціна для споживача зростає, але падає для виробника.

Оперуючи даними офіційної статистики і ринковими показниками, ситуацію можна описати таким чином:

а) традиційно між господарствами населення та переробними підприємствами є ще одна ланка - посередники, які займаються організацією логістики та первинної переробки сировини. Частина втрат виробника фіксується вже тут, але часом відмовитися від посередника складно — бо це передбачає додаткові зусилля з боку фермера;

б) переробні підприємства вкладають додаткові кошти в переробку молока, отриманого від індивідуальних фермерів - якість молока набагато нижча, ніж в організованих підприємствах. Тому закупівельна ціна на молоко в підприємствах коливається в районі 4,5 - 5,3 грн;

в) переробні підприємства зацікавлені у збільшенні кількості та якості молочної сировини, але це вимагає додаткових вкладень в індивідуальні господарства або їх організацію в переробні кооперативи;

г) підвищення закупівельної ціни на молоко є неминучим, але безпосередньо вплине на кінцеву вартість молочної продукції. При цьому це негативно впливає на галузь, зважаючи на значне зниження купівельної спроможності населення, звуження як внутрішнього споживання, так і експорту;

д) з боку виробників надходять скарги на торговельні мережі, в яких «осідає» ще значна частина прибутку на молочну продукцію;

е) подальше зниження цін на молочну сировину призведе до вирізання худоби господарствами населення, що спричинить до втрат галузі в довгостроковій перспективі.

Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювало низку заходів для врегулювання ситуацій:

- для розуміння позицій виробників, переробників і рітейлу було проведено нараду щодо ринку молока та можливості підтримки тваринництва. Відновлено діяльність робочої групи при Міністерстві, яка уповноважена розробляти і приймати рішення щодо галузі. Найближче засідання відбудеться 2 липня;

- в Антимонопольний комітет України направлено офіційний лист з проханням проведення розслідування цінової ситуації на ринку молока;

- Мінагрополітики не підтримує ініціативу скасування спецрежиму ПДВ для аграрного сектора, зокрема - тваринництва. Втрати для бюджету не будуть такі великі як загальний ефект для економіки і структури продовольства;

- лист з аргументацією Міністерства щодо режиму ПДВ направлено на ім'я Президента України, очікується позитивна реакція, з урахуванням значення галузі для країни;

- очікуються дії з боку ПАТ «Аграрний фонд» і Резервного Фонду у відповідь на прохання Міністерства закупити надлишки масла і сухого молока, які на даний момент існують на внутрішньому ринку. Саме надлишок цих продуктів вносить додатковий дисбаланс в ціноутворення;

- Мінагрополітики просуває проект підтримки тваринництва, загальний бюджет - 300 млн. грн.

Успішна реалізація цих ініціатив можлива лише за активної участі всіх зацікавлених осіб. Мінагрополітики готове відстоювати позиції і права аграрного сектора, «локомотива української економіки», якому потрібно трохи палива (хай і альтернативного) для подолання непростого періоду.

Разом з тим ми очікуємо активізації виробників молока, тих, хто зараз несе найбільші втрати — господарства населення. Кооперація може бути єдиним виходом для поліпшення якості сировини та захисту своїх інтересів. В організації кооперативів не потрібно переоцінювати роль держави - інакше вони перетворяться в колгоспи і матимуть зворотний ефект.

Ми повинні зайняти проактивну позицію. Замість того, щоб вирізати поголів'я через низькі ціни на сировину необхідно відкривати нові горизонти - наше молоко не витримає конкуренції в ЄС, але воно необхідне Близькому та Далекому Сходу, за умов виконання вимог якості та маркетингової стратегії.

І саме тут держава повинна особливо активно себе показати - наскільки ми зможемо лобіювати свого виробника, відкривати нові ринки і вести переговори на належному рівні.

Крім того ми підтримуємо проект "Шкільне" і "Солдатське" молоко. Про перший проект чули і в багатьох регіонах вже реалізують, другий - по суті теж саме - державні закупівлі для шкіл / армії, які підтримують виробника і сприяють поліпшенню якості харчування дітей і захисників Батьківщини. Цей проект вимагає мінімальних фінансових ресурсів (подивіться на бюджет Мінооборони та Мінагрополітики) і нашого бажання та узгодженості дій гілок влади та громадянського суспільства.

Іншим варіантом державної політики може стати гнучке регулювання закупівельних цін на молоко. Наприклад, подібна практика поширена в США. Однак, замість жорсткого регулювання на довгостроковий період, там проводиться ювелірний розрахунок - кожен місяць, індивідуальний по штатах і зонам виробництва. Таким чином "зрівнялівка" тут носить тонкий математичний характер, підстроюється під тенденції ринку. Ця пропозиція вимагає серйозної аналітичної роботи, і, можливо, альтернативою для України могла б стати залученість профільних асоціацій. Саме некомерційні галузеві об'єднання могли б узяти на себе аналітичну роботу з розрахунку рівня закупівельних цін, прийнятних для всіх гравців.

Нам потрібно актуалізувати свій потенціал до самоорганізації, що дозволить виробникам об'єднатися і захистити свої інтереси.