Як громади зможуть слідкувати за рубками лісу та землекористуванням без допомоги держави

директор компанії Smart Farming

Проблеми незаконних рубок лісів та нелегального землекористування є одними з найбільших проблемних для нашої країни.

Перша історія. На сьогоднішній день за інсайдерськими оцінками у нас щороку рубають 15-16 мільйонів кубометрів лісу, з них офіційно проходить лише близько 9 мільйонів, все інше припадає на тіньову вирубку.

Ще за часів прем’єрства Арсенія Яценюка фігурувала плани нарешті запустити систему контролю обігу деревини, яка мала охоплювати всі етапи – від лісорубки до деревопереробного заводу та експорту. Є бази даних по лісовому господарству, які охоплюють весь набір параметрів, як то площа лісів, площа лугів, ґрунтів, зміни по яких можна відслідкувати навіть в динаміці. Але ж інформація у цих базах востаннє оновлювалась у 1996 році.

Насправді, реєстр дозволів на вирубку лісу, що видаються держлісгоспам, відкритий лише частково. Так на сайтах обласних рад та Держлісгоспу така інформація викладається, але там просто зазначається назва адміністративного району, лісгоспу та площа вирубки лісів. Але географічних координат, де саме має відбуватись вирубка, ніхто не зазначає.

Держава хоче вибудувати з усіх лісгоспів одну корпорацію. Якщо це вдасться зробити і для цієї корпорації відберуть правильний менеджмент, нормально організують процеси всередині компанії. Від цього варто очікувати ефект зокрема по боротьбі з незаконними рубками.

Друга історія. З того часу, як у 2015 році було підвищено податки, а також мито на реєстрацію договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, кількість укладених договорів різко знизилась. Фактично, дуже багато землі використовується за сірими схемами, і бюджет від цього нічого не отримує.

Звісно, більшість холдингів вимушені реєструвати свої договори оренди земельних ділянок, оскільки як і конкуренція за землю, так і політичні ризики для діяльності є достатньо високими. Мінімум 5% ріллі або доорані землі, які взагалі не внесені у земельний кадастр, або ж землі запасу, не витребувані паї, які фактично нічиї, і не відомо, хто їх обробляє. Подібних прикладів дуже багато. Фактично, тіньовий оборот лісу та ріллі вимірюється десятками мільярдів гривень, недоотриманих держбюджетом.

За останні 3-4 роки ми багато займались аудитом земельних банків для агрохолдингів, обробили великий масив інформації супутникових знімків. І коли ми почали все глибше і глибше копати, то зрозуміли, що експертизу, яку ми використовуємо для себе у комерційних цілях, можна використати і для соціальних проектів, як то  моніторинг вирубок лісів, для моніторингу цільового використання землі.

Які ми завдання ставимо перед собою? Ми хочемо створити портал, відкритий майданчик, до якого зможе приєднатись будь-хто, будь-який активіст з будь-якого регіону України. На цей портал завантажуватимуться супутникові фотографії або ж дані моніторингу за допомогою дронів. Або ми, або активісти зможуть обробляти такі дані, і оформлювати у аналітичні звіти по району або ж області. Безплатно деякі види супутникових знімків можна отримати раз у п’ять днів, деякі – раз у вісім днів. Такого проміжку часу цілком достатньо, аби відмоніторити якісь зміни у лісових масивах.

У чому нюанс? Навіть якщо нам вдасться відслідкувати рубку, то ми можемо лише передати інформацію, але не можемо впливати на те, що буде далі, бо це вже робота правоохоронних органів.

Нам вже вдалось відпрацювати подібну схему роботи у трьох територіальних громадах. Першим проектом була Немирівська ОТГ на Вінничині. Голова громади хотів, аби кожен клаптик землі приносив дохід. На території 7 селищних рад тієї громади ми знайшли 70 фактів порушень правил землекористування: наприклад, розорення історико-культурних земель та прибережних зон, використання земель запасу без договорів із селищною радою.


Реклама
Реклама